Хорошие газеты
Родная газета Международная газета
"Родная газета"


Газета Родовое поместье Международная газета
"Родовое поместье"

Подписаться на рассылку
Подпишись на рассылку "Быть добру"
Рассылка о хороших событиях,
интересных мероприятиях
и полезных объявлениях.

Рассылка группы Google "Быть добру"
Электронная почта (введите ваш e-mail):

Рассылка Subscribe.Ru "Быть добру"
Подписаться письмом











Группы








Загрузка...












Обустройство родового поместья с помощью кредита и предпринимательской деятельности: во благо или вред? (на рус. и укр. языках)

При получении земельного участка (родового поместья) в собственность у многих возникнет желание его обустроить или заняться предпринимательской или иной деятельностью с целью последующего обустройства родового поместья. Под обустройством имеется в виду строительство дома, наличие в хозяйстве вещей, приспособлений, которые "облегчают" человеку жизнь и труд, а также всё то, что каждый видит для обустройства своего родового поместья.
Но для этого нужны деньги. Но где их взять, да и в таком количестве, чтобы хватило, в первую очередь, на строительство дома?
Вот здесь к нам приходит на "помощь" кредит, то есть нам одалживают определённую сумму денег, например, для строительства дома, которую мы должны вернуть через некоторое время.
Таким образом, взяв деньги в кредит, мы сразу же сможем построить дом, а через некоторое время мы их вернём. То есть кредит нам помог в обустройстве родового поместья, значит, можно смело советовать своим знакомым и родственникам как возможно построить дом в родовом поместье, не имея для этого больших денег.
В принципе - это так, но только в том случае, если кредит беспроцентный, без залога имущества и который выдаётся на длительный срок (более 10-20 лет).
Однако в действительности кредиты выдаются под проценты, то есть помимо возврата одолженных денег, мы ещё должны заплатить определённую сумму за использование кредита. Но и это ещё не всё. Кредитору, который одалживает нам деньги, нужны гарантии того, что мы с этими денежками "никуда не убежим" или "их не прогуляем". Поэтому, как правило, кредиты предоставляются  под залог имущества, как движимого, так и недвижимого. Недвижимым имуществом является земельный участок, дом, квартира, которые связаны с земельным участком, а также права на них.
Залог - это средство обеспечения исполнения Договора (обязательства), в силу которого кредитор (лицо, которое предоставило нам деньги) имеет право в случае невыполнения должником (лицом, которое деньги одолжило) обеспеченного залогом Договора (обязательства) получить удовлетворение из стоимости заложенного имущества преимущественно перед другими кредиторами.
Иными словами, в случае если кто-то взял деньги в кредит под залог имущества и не вернул их  вовремя, то кредитор имеет законное право забрать или продать ваше имущество, находящееся под залогом, в результате чего вам вернут деньги за это имущество, с вычетом суммы денег на погашение кредита, оплаты штрафа и всевозможных расходов третьих лиц, и вы окажетесь в положении "старухи у разбитого корыта".
Для того, чтобы люди брали кредиты (так как дающие кредит получают немалые доходы за наш счет), их "облагораживают" под такие кредиты, где мы как бы ничем не рискуем.
Расскажу о тех, с которыми "знаком" лично.
Это такие кредиты, где очень "низкий" процент за его пользование. Процент, в числовом выражении, действительно низкий, но есть оговорка, что сумма кредита выдаётся с учётом индекса инфляции и, бывает, ещё c учётом чего-то. По поводу индекса инфляции могу с уверенностью сказать то, что в конечном результате процент за пользование кредитом, в реальности, может удваиваться или утраиваться. (Пример. За моё обучение в университете приходилось платить в 1996 г. 1200 грн. за семестр (нужно было оплачивать с учётом индекса инфляции и при нулевой процентной ставке). За 5 лет эта сумма выросла до 2700 грн. за семестр, и это за то время, когда экономика Украины уже стояла более или мене "крепко на ногах" (с периода введения гривны в денежный оборот).
Вместо индекса инфляции могут применяться  иные величины, условия, которые в конечном результате приводят к увеличению процентной ставки.
Так же предлагают кредиты под залог строительства дома, квартиры и тому подобного. Дом переходит в вашу собственность, когда вы оплатите весь кредит. То есть, вы не рискуете землёй, а рискуете пока ещё не вашим домом. Но в случае, если вы не смогли оплатить кредит, то возможен переход собственности на дом кредитору или возможна его публичная продажа, в результате чего вам вернут деньги за данный дом, с вычетом суммы денег на погашение кредита, оплаты штрафа и всевозможных расходов третьих лиц. Дом перейдёт в собственность других лиц и, кроме этого, согласно статье 120 Земельного кодекса Украины, при переходе права собственности на дом право собственности на земельный участок (родовое поместье) может перейти на основании гражданско-правового договора. В конечном результате вас или "принудят" продать землю или на вашей земле появятся незваные соседи, которым вы обязаны будете предоставить земельные сервитуты (например, право прохода, проезда к дому, проведения и эксплуатации линий электропередачи, связи, трубопроводов и многое другое).
К тому же, есть ещё очень много моментов, уловок, нюансов и при заключении самого договора о предоставлении кредита (и не обязательно под залог имущества), в котором не каждый юрист сможет разобраться, что к чему: чем вы рискуете и какие реальные расходы вы действительно понесёте.
Возможен также кредит под залог не только земельного участка, но и под залог многолетних насаждений, недвижимого имущества, которое связано с земельным участком, а также другое имущество и права на них (даже на те права, которые могут возникнуть в будущем).
Прочитав такое, многие подумают, почему на Западе вся жизнь европейцев, а также американцев обустраивается практически за счёт кредитов. Действительно, они берут в кредит жильё, машину, землю, бытовую технику, аппаратуру, а за это должны всю жизнь работать и боятся, чтобы их не уволили с работы.
Кредит придуман для того, чтобы человека поставить в финансовую зависимость, чтобы его мысль работала только в одном направлении: как заработать деньги, деньги, и ещё раз деньги. Человек становится рабом денег из-за постоянного страха потерять работу и, как следствие, всё то, что в кредит приобретено. У него развиваются психические и душевные заболевания (поэтому, развитые страны занимают первое место по данным заболеваниям).
Хотелось бы более подробно рассмотреть вопрос о предоставлении кредита под залог земельного участка, ведь многие из нас захотят взять кредит под залог земли (родового поместья) с уверенностью о том, что его родная земля и прокормит и поможет вернуть одолженные деньги (например, выращивание и продажа сельскохозяйственной продукции, и т.п.).
Действительно, родовое поместье поможет человеку. Но к чему это приведёт.
Взяв кредит под залог земельного участка (родового поместья), человек направит все свои силы, энергию, помыслы на зарабатывание денег в родовом поместье, а не на сотворение Любви пространства. В таком человеке будут преобладать энергия "денег" и энергия "страха" (не успеть вовремя заплатить деньги за кредит и, как следствие, потерять своё родовое поместье). Даже, если человек будет стараться всё сделать с любовью, радостью и вернёт одолженные деньги - то не сотворится Любви пространства, так как любой человек может принять и, соответственно, отразить в окружающее пространство столько любви насколько способен. Но в том человеке будут преобладать иные энергии, которые не будут позволять энергии Любви преобладать. В этом, возможно, и есть уловка тёмных сил.
Но и это ещё не всё, если учесть то, что родовое поместье - земля, является живой. Недаром говорили на Руси - "матушка Земля". Даже дедушка Анастасии говорит о смысле слова "Родина" (место, где человек родился и вырос в Любви пространстве) - Род и На (мать).
Тогда получается, что мы осознанно будем залаживать свою землю-матушку ради получения кредита. И в этом случае не имеет значения ради какой благой цели, но тем самым мы причиним боль своей земле-матушке, усомнившись в том, что она сможет сама сделать нас счастливыми.
Думая об этом, мне вспоминается рабовладельческий строй, когда люди могли заложить в то время не только имущество (вещи), но и рабов и даже своих близких родственников. Подумайте сами, насколько было бы неприятно и больно вашей любящей матери, если бы она знала, что вы одолжили деньги, даже для её же блага, но взамен пришлось заложить её, и в случае, если вы не вернёте вовремя всю сумму денег - она станет у кого-то рабом.
Люди не относитесь к родовому поместью  (матушке-земле) как к вещи, которую можно продать, заложить, ведь у Земли тоже есть чувства и она хочет, чтобы к ней относились как к любимой матушке.
"Миллионы пар рук человеческих с любовью прикоснулись к земле. Именно руками своими, не механизмами разными. Россияне трогали ласково землю на своих маленьких дачных участочках. И она чувствовала. Чувствовала земля прикосновения каждой руки в отдельности. Земля хоть и большая, но очень-очень чувствительная. И нашла в себе силы Земля, чтобы ещё продержаться." (стр. 21 кн. 5 "Кто же мы?" В. Мегре).  
Но это не означает, что следует отказываться от любой финансовой помощи. Если вы решили взять определённую сумму в виде кредита, ссуды, займа, гранта или иной "гуманитарно"-финансовой помощи, то в начале убедитесь, что вы ничем и никем не рискуете. Например, предоставляемый вам кредит беспроцентный, и не только в числовом выражении, или с минимальной процентной ставкой (не более 3-5 %), долгосрочный (более 10-20 лет), без залога движимого или недвижимого имущества, а также следует проконсультироваться у незаинтересованного юриста и экономиста обо всех возможных последствиях заключаемого договора о предоставлении кредита, на наличие "подводных камней" или иных хитростей и нюансов в данном договоре.
Также хотелось остановиться на таком моменте как предпринимательская деятельность в родовом поместье.
При получении земельного участка (родового поместья) в свою собственность у многих возникнет или уже возникло желание заняться предпринимательской деятельностью. Кто-то думает заняться в родовом поместье выращиванием и продажей сельскохозяйственной продукции, ремесленничеством, производством, не имеет значение каким, или ещё чем-нибудь, что приведёт, к процветанию и богатству родовых поместий и родовых поселений.
Анастасия говорит, что родовые поселения станут самыми процветающими и богатыми.
Но как высказывается Анастасия о тех людях и о том, чем они занимаются, в родовых поместьях. Человек, создающий Любви пространство в родовом поместье, с любовью и нежностью ухаживает за всем растущим. То, что он не может съесть до следующего урожая, у него скупают (излишки) менеджеры. То есть у человека мысль не отвлекается  на такие вещи, как вырастить побольше урожай, кому его продать, да ещё и подороже. Люди занимаются ремесленничеством - творчеством, любимым делом и результаты своего творчества, в основном, они продают как сувениры. Человек занимается тем, к чему у него лежит душа, от чего он получает удовольствие и радость, а деньги являются "побочным продуктом", на них мысль даже не задерживается.
Все помыслы человека, живущего в родовом поместье, направлены на сотворение Любви пространства для своих детей, для радости. Об этом даже говорится  в главах "Энергия любви" (стр. 180 кн. 4 "Сотворение" В. Мегре), "По образу и подобию" (стр. 183 кн. 4 "Сотворение" В. Мегре).
Каждому человеку дана полная свобода и он волен выбирать, что сотворит в родовом поместье: Любви пространства или машину для деланья денег.
К тому же помыслы человека и его энергия будут направлены на предпринимательскую деятельность и может случится так, что энергия "денег" займёт всё пространство в родовом поместье. Но деньги - это не зло. Всё зависит от того, как вы ими воспользуетесь и распорядитесь. Главное, чтобы деньги не распоряжались вами.
Но это не означает, что не стоит заниматься предпринимательской деятельностью. Можно, например, арендовать небольшой земельный участок в нескольких километрах от родового поселения и там заняться производственной или иной деятельностью. Представьте себе, если каждый в своём родовом поместье займётся или производством или фермерством или ещё чем-нибудь - это какой будет стоять от всего этого шум и запах в окрестности, каким будет внешний вид, не говоря уже об отходах и т.п.
Анастасия также говорит, для того, чтобы перейти на землю вначале нужно очиститься. Но очиститься нам следует не только в помыслах, но и в своих действиях и в своём образе жизни. Иначе получится не райский сад в родовом поместье, а полудеревня-полугород, со всей его суетой и проблемами.
Люди, когда что-то захотите обустроить или предпринять в родовом поместье, почувствуйте вначале душой, приемлет ли это ваша душа. Почувствуйте своей душой землю-матушку и представьте (почувствуйте) себя и землю-матушку единым целым и приемлет ли это земля-матушка. Также, можно подумать, не станет ли это всё в последствии обузой для ваших детей.  
Из-за чего, вообще, у людей возникают мысли об обустройстве родового поместья с помощью кредита и предпринимательской деятельности - из-за отсутствия денег.
По этому поводу приведу высказывания Владимира Мегре: "Я спрашивал у местных жителей: "Бывали ли вы в садах, расположенных среди кедров и дубов?". Многие там были, пробовали яблоки, молодёжь ездила туда на пикники. "Там красиво…", - говорят и те, кто помоложе, и старики. На вопрос: "Так почему же никто не обустроил свою усадьбу по такому же образу и подобию?" - следовал примерно один и тот же ответ: "У нас денег нет таких, как были у господ, создавших эту красоту". Старики рассказывают, что саженцы кедра барин из самой Сибири привёз. А на вопрос: "Сколько же нужно денег, чтобы взять кедровый орешек, из тех, которые приносят эти кедры, и посадить его в землю?" - молчание.
Это безмолвие и наводит на следующую мысль. Не отсутствие внешней возможности, средств, а наши же внутренние какие-то кодировки повинны в наших неурядицах" (стр. 35 кн. 5 "Кто же мы?" В. Мегре).
Также, как и Владимир Мегре, можно спросить: "Сколько же нужно денег, чтобы построить, как это делали наши предки, дом из соломы или глины взятой из собственного родового поместья?".
И в конце написания этой статьи захотелось пожелать всем и каждому в отдельности осознанности, свободы мысли от догм, и уверенности в себе и в своих способностях. А также привести диалог Анастасии с Владимиром, и если посмотреть на него шире, "между строк", то он применим и к данной статье и ко всей нашей жизни:
"– Владимир, знаешь, почему нет счастья у крестьян и фермеров сегодняшнего дня?
– Ну почему?
– Побольше урожая получить стремятся многие, потом продать… О деньгах больше думают, не о земле. Не верят сами в то, что можно быть счастливым в родовом своём гнезде, считают, будто счастливы все в городах. Поверь, Владимир, всё, что в душе творится, во внешнем непременно отразится."
 
С уважением и открытою душою,
Вячеслав Богданов. 03.03.2003 г.
E-mail: vyacheslav_bgd@mail.ru

Облаштування родового помістя за допомогою кредиту і підприємницькій діяльності: на благо або на шкоду?

При отриманні земельної ділянки (родового помістя) у власність у багатьох виникне бажання її облаштувати або зайнятися підприємницькою або іншою діяльністю з метою подальшого облаштування родового помістя. Під облаштуванням мається на увазі будівництво будинку, наявність в господарстві речей, пристосувань, які "полегшують" людині життя і працю, а також все те, що кожен бачить для облаштування свого родового помістя.
Але для цього потрібні гроші. Та де їх взяти, ще й в такій кількості, щоб вистачило, в першу чергу, на будівництво будинку?
Ось тут до нас приходить на "допомогу" кредит, тобто нам позичають певну суму грошей, наприклад, для будівництва будинку, яку ми повинні повернути через деякий час. Таким чином, узявши гроші в кредит, ми одразу ж зможемо побудувати будинок, а через деякий час ми їх повернемо. Тобто, кредит нам допоміг в облаштуванні родового помістя, отже, можна сміливо радити своїм знайомим і родичам, як можливо побудувати будинок в родовому помісті, не маючи для цього великих грошей.
У принципі - це так, але тільки в тому випадку, якщо кредит безвідсотковий, без застави майна і який видається на тривалий термін (більше 10-20 років).
Проте насправді кредити видаються під відсотки, тобто, крім повернення позичених грошей, ми ще повинні заплатити певну суму за використання кредиту. Але і це ще не все. Кредиторові, який позичає нам гроші, потрібні гарантії того, що ми з цими грішми "нікуди не втечемо" або "їх не прогуляємо". Тому, як правило, кредити надаються  під заставу рухомого або нерухомого майна. Нерухомим майном є земельна ділянка, будинок, квартира які пов'язані із земельною ділянкою, а також права на них.
Застава - це засіб забезпечення виконання Договору (зобов'язання), через який кредитор (особа, яка надала нам гроші) має право у разі невиконання боржником (особою, яка гроші позичила) забезпеченого заставою Договору (зобов'язання) отримати задоволення з вартості закладеного майна переважно перед іншими кредиторами.
Іншими словами, у випадку якщо хтось узяв гроші в кредит під заставу майна і не повернув їх  вчасно, то кредитор має законне має право забрати або продати ваше майно, що перебуває під заставою, внаслідок чого вам повернуть гроші за це майно, з вирахуванням суми грошей на погашення кредиту, оплати штрафу і всіляких витрат третіх осіб, і ви опинитеся в положенні "старої у розбитого корита".
Для того, щоб люди брали кредити (бо ті, що дають кредит отримують чималі прибутки за наш рахунок), їх "ушляхетнюють" під такі кредити, де ми ніби й нічим не ризикуємо.
Розповім про тих, з якими "знайомий" особисто.
Це такі кредити, де дуже "низький" відсоток за користування ним. Відсоток, у числовому вираженні, дійсно низький, але є обмовка, що сума кредиту видається з урахуванням індексу інфляції і, буває, ще з урахуванням ще чогось. З приводу індексу інфляції можу з упевненістю сказати, що в кінцевому результаті відсоток за користування кредитом, в реальності, може подвоюватися або потроюватися.  (Приклад, за моє навчання в університеті доводилося платити у 1996 р. 1200 грн. за семестр (потрібно було сплачувати з урахуванням індексу інфляції і за нульової відсоткової ставки). За 5 років ця сума зросла до 2700 грн. за семестр, і це за той час, коли економіка України вже більш-менш стояла "міцно на ногах" (з періоду введення гривні в грошовий обіг).
Замість індексу інфляція можуть застосовуватися  інші величини, умови, які в кінцевому результаті призводять до збільшення відсоткової ставки.
Так само пропонують кредити під заставу будівництва будинку, квартири і тощо. Будинок переходить у вашу власність, коли ви сплатите весь кредит. Тобто, ви не ризикуєте землею, а ризикуєте поки що не вашим будинком. Але у випадку, якщо ви не змогли сплатити кредит, то можливий перехід власності на будинок кредиторові або можливий його публічний продаж, внаслідок чого вам повернуть гроші за цей будинок, з вирахуванням суми на погашення кредиту, оплати штрафу і всіляких витрат третіх осіб. Будинок перейде у власність інших осіб і, окрім цього, згідно статті 120 Земельного кодексу України, під час переходу права власності на будинок право власності на земельну ділянку (родове помістя) може перейти на підставі цивільно-правового договору. У кінцевому результаті вас або "примусять" продати землю або на вашій землі з'являться непрохані сусіди, яким ви зобов'язані будете надати земельні сервітути (наприклад, право проходу, проїзду до будинку, проведення і експлуатації ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів і багато чого іншого).
До того ж, є ще дуже багато моментів, прийомів, нюансів і при укладенні самого договору про надання кредиту (і необов'язково під заставу майна), в якому не кожен юрист зможе розібратися: чим ви ризикуєте і які реальні витрати ви дійсно понесете.
Можливий також кредит під заставу не тільки земельної ділянки, але і під заставу багаторічних насаджень, нерухомого майна, яке пов'язане із земельною ділянкою, а також інше майно і права на них (навіть на ті права, які можуть виникнути в майбутньому).
Прочитавши таке, багато хто подумає, чому на Заході все життя європейців, а також американців облаштовується практично за рахунок кредитів. Дійсно, вони беруть в кредит житло, машину, землю, побутову техніку, апаратуру, а за це повинні все життя працювати і бояться, щоб їх не звільнили з роботи.
Кредит придуманий для того, щоб людину поставити у фінансову залежність, щоб його думка працювала тільки в одному напрямі: як заробити гроші, гроші, і гроші. Людина стає рабом грошей через постійний страх втратити роботу і, як наслідок, все те, що в кредит придбане. У нього розвиваються психічні і душевні захворювання (розвинені країни займають перше місце по цих захворюваннях).
Хотілося б детальніше розглянути питання про надання кредиту під заставу земельної ділянки, адже багато хто з нас захоче узяти кредит під заставу землі (родового помістя) з упевненістю про те, що його рідна земля і прогодує і допоможе повернути позичені гроші (наприклад, вирощування і продаж сільськогосподарської продукції, і т.п.).
Дійсно, родове помістя допоможе людині. Але до чого це приведе.
Узявши кредит під заставу земельної ділянки (родового помістя), людина спрямує всі свої сили, енергію, думки на заробляння грошей в родовому помісті, а не на створення Любові простору. У такої людини переважатимуть енергія "грошей" і енергія "страху" (не встигнути вчасно заплатити гроші за кредит і, як наслідок, втратити своє родове помістя). Навіть якщо людина намагатиметься все зробити з любов'ю, радістю і поверне позичені гроші - то не створиться Любові простір, бо будь-яка людина може прийняти і, відповідно, відобразити у навколишній простір стільки любові, скільки вона здатна. Але в тої людини переважатимуть інші енергії, а не енергія Любові. Це, можливо, і є прийом темних сил.
Але і це ще не все, якщо врахувати те, що родове помістя – земля, є живою. Недаремно говорили на Русі - "матінка Земля". Навіть дідусь Анастасії говорить про сенс слова "Родина" (місце, де людина народилася і виросла в Любові просторі) - Род і На (мати).
Тоді виходить, що ми усвідомлено будемо залагоджувати свою землю-матінку заради отримання кредиту. І в цьому випадку не має значення заради якої благої мети, але тим самим ми заподіємо біль своїй землі-ненці, засумнівавшись в тому, що вона зможе сама зробити нас щасливими.
Думаючи про це, мені пригадується рабовласницький лад, коли люди могли закласти у той час не тільки майно (речі), але і рабів і навіть своїх близьких родичів. Подумайте самі, наскільки було б неприємно і боляче вашій люблячий матері, якби вона знала, що ви позичили гроші, навіть для її ж блага, але натомість довелося закласти її, і у випадку, якщо ви не повернете вчасно всю суму грошей - вона буде чиєюсь рабинею.
Люди не ставтеся до родового помістя  (матінки-землі) як до речі, яку можна продати, закласти, адже Земля теж має почуття і вона хоче, щоб до неї ставилися як до улюбленої матінки.
"Миллионы пар рук человеческих с любовью прикоснулись к земле. Именно руками своими, не механизмами разными. Россияне трогали ласково землю на своих маленьких дачных участочках. И она чувствовала. Чувствовала земля прикосновения каждой руки в отдельности. Земля хоть и большая, но очень-очень чувствительная. И нашла в себе силы Земля, чтобы ещё продержаться." (стор. 21, кн. 5 "Кто же мы?" В. Мегре).
Але це не означає, що варто відмовлятися від будь-якої фінансової допомоги. Якщо ви вирішили узяти певну суму у вигляді кредиту, суди, позики, гранта або іншої "гуманитарно"-финансової допомоги, то на спочатку переконаєтеся, що ви нічим і ніким не ризикуєте. Наприклад, кредит, що надається вам, безвідсотковий, і не тільки в числовому вираженні, або з мінімальною процентною ставкою (не більше 3-5 %), довгостроковий (більше 10-20 років), без застави рухомого або нерухомого майна, а також варто проконсультуватися у незацікавленого юриста і економіста про всі можливі наслідки договору, що укладається, про надання кредиту, на наявність "підводних каменів" або інших хитрощів і нюансів в даному договорі.
Також хотілося зупинитися на такому моменті як підприємницька діяльність в родовому помісті. При отриманні земельної ділянки (родового помістя) у свою власність у багатьох виникне або вже виникло бажання зайнятися підприємницькою діяльністю. Хтось думає зайнятися в родовому помісті вирощуванням і продажем сільськогосподарської продукції, ремісництвом, виробництвом, не має значення яким, або ще чимось, що сприятиме процвітанню і багатству родових помість і родових поселень.
Анастасія говорить, що родові поселення стануть найпроцвітаючими і найбагатшими.
Але як висловлюється Анастасія про тих людей і про те, чим вони займаються, в родових помістях. Людина, що створює Любові простір в родовому помістя, з любов'ю і ніжністю турбується про все, що там росте. Те, що він не може з'їсти до наступного врожаю, у нього скуповують (надлишки) менеджери. Тобто, у людини думка не відволікається  на такі речі, як виростити більший врожай, кому його продати, та ще й подорожче. Люди займаються ремісництвом - творчістю, улюбленою справою і результати своєї творчості, здебільшого, вони продають як сувеніри. Людина займається тим, до чого лежить душа, від чого отримує задоволення і радість, а гроші є "побічним продуктом", на них думка навіть не затримується.
Усі думки людини, що живе в родовому помісті, спрямовані на створення Любові простору для своїх дітей, для радості. Про це навіть йдеться  в розділах "Энергия Любви" (стор. 180 кн. 4 "Сотворение" В. Мегре), "По образу и подобию" (стор. 183 кн. 4 "Сотворение" В. Мегре).
Кожна людина має повну свободу і вільна вибирати, що створювати в родовому помісті: Любові простір або машину для заробляння грошей. До того ж, думки людини і енергія будуть спрямовані на підприємницьку діяльність і може трапиться так, що енергія "грошей" займе весь простір в родовому помісті. Але гроші - це не зло. Все залежить від того, як ними скористатися і розпорядитися. Головне, щоб гроші не керували вами.
Але це не означає, що не варто займатися підприємницькою діяльністю. Можна, наприклад, орендувати невелику земельну ділянку в декількох кілометрах від родового поселення і там зайнятися виробничою або іншою діяльністю. Уявіть собі, якщо кожен в своєму родовому помісті займеться або виробництвом, або фермерством, або ще чим-небудь - який стоятиме від всього цього шум і запах довкола, яким буде зовнішній вигляд, не говорячи вже про відходи, тощо.
Анастасія також говорить, для того, щоб перейти на землю, спочатку потрібно очиститися. Але очиститися нам треба не тільки в думках, але у діях і у своєму способі життя. Інакше вийде не райський сад у родовому помісті, а напівсело-напівмісто, зі всією його марнотою і проблемами.
Люди, коли щось захочете облаштувати або зробити в родовому помісті, відчуйте спочатку душею, чи приймає це ваша душа. Відчуйте своєю душею землю-матінку і уявіть (відчуйте) себе і землю-матінку єдиним цілим і чи приймає це земля-матінка. Також можна подумати, чи не буде це все надалі тягарем для ваших дітей.  
Через що, взагалі, у людей виникають думки про облаштування родового помістя за допомогою кредиту і підприємницької діяльності - через відсутність грошей. Із цього приводу наведу вислови Володимира Мегре: "Я спрашивал у местных жителей: "Бывали ли вы в садах, расположенных среди кедров и дубов?". Многие там были, пробовали яблоки, молодёжь ездила туда на пикники. "Там красиво…", - говорят и те, кто помоложе, и старики. На вопрос: "Так почему же никто не обустроил свою усадьбу по такому же образу и подобию?" - следовал примерно один и тот же ответ: "У нас денег нет таких, как были у господ, создавших эту красоту". Старики рассказывают, что саженцы кедра барин из самой Сибири привёз. А на вопрос: "Сколько же нужно денег, чтобы взять кедровый орешек, из тех, которые приносят эти кедры, и посадить его в землю?" - молчание.
Это безмолвие и наводит на следующую мысль. Не отсутствие внешней возможности, средств, а наши же внутренние какие-то кодировки повинны в наших неурядицах" (стор. 35 кн. 5 "Кто же мы?" В. Мегре).
Як і Володимир Мегре, можна запитати: "Скільки ж потрібно грошей, щоб побудувати, як це робили наші предки, будинок з соломи або глини, узятої з власного родового помістя?"
І насамкінець цієї статті хочеться побажати всім і кожному усвідомленості, свободи думки від догм, упевненості в собі і в своїх здібностях. А також навести діалог Анастасії з Володимиром, і якщо подивитися на нього ширше, "між рядків", то він відповідає і цій статті і всьому нашому житті:
"– Владимир, знаешь, почему нет счастья у крестьян и фермеров сегодняшнего дня?
– Ну почему?
– Побольше урожая получить стремятся многие, потом продать… О деньгах больше думают, не о земле. Не верят сами в то, что можно быть счастливым в родовом своём гнезде, считают, будто счастливы все в городах. Поверь, Владимир, всё, что в душе творится, во внешнем непременно отразится."
З повагою і відкритою душею
Вячеслав Богданов. 03.03.2003 р.
E-mail: vyacheslav_bgd@mail.ru.

--- Подпишись на рассылку "Быть добру"... --- --- Информационная политика газеты... ---

--- Приобрести экотовары "Быть добру"... ---

Поделиться в соц. сетях

Нравится





Загрузка...
Разработка сайта http://devep.ru
Copyright 2006-2017 © Международная газета "Быть добру"
Информационная политика международной газеты «Быть добру» http://gazeta.bytdobru.info/o-gazete/#anchor163
Ответственность за содержание информации несёт её автор.