Информационная база Движения
создателей родовых поместий


Информационная база Движения создателей родовых поместий



Хорошие газеты
Родная газета Международная газета
"Родная газета"


Газета Родовое поместье Международная газета
"Родовое поместье"

Подписаться на рассылки
Подпишись на рассылку "Быть добру"
Рассылка для тех, кто совершенствует среду обитания: как сделать, чтобы всем было хорошо. А на Земле быть добру!

Рассылка группы Google "Быть добру" Электронная почта (введите ваш e-mail):

Рассылка Subscribe.Ru "Быть добру"
Подписаться письмом

Подпишись на рассылку "Движение создателей родовых поместий"
Рассылка для тех, кому интересен образ жизни на земле в гармонии с природой в своём родовом поместье. Родовое поместье – малая родина.

Рассылка группы Google "Движение создателей родовых поместий" Электронная почта (введите ваш e-mail):











Группы


















Обращение в министерство экологии (сделаем страну чистой)

 
С прекрасным новым днём, друзья! 
В продолжение разговора о наведении чистоты и порядка в нашей стране Обращение к Творцам ("Где насорил сначала убери") http://bytdobru.info/novosti/4484-obrashchenie-k-tvortsam, родилось вот такое Обращение министру экологии Украины. Размышляя над темой пластикового мусора, бесконечных свалок, субботников, пришло понимание, что сколько этот пластик не убирай и даже не перерабатывай, проблема этим не решится. Надо смотреть в корень. Его надо вообще из жизни выводить, ведь даже я ещё помню своё детство, когда полиэтиленовых кульков и в помине не было, все в магазины с многоразовыми сумками ходили, а молочка, масла... в стеклянных бутылках продавались, которые потом повторно собирались и вновь использовались... И родилось вот такое Обращение в министерство (см. на портале «Быть добру» http://bytdobru.info/statya/4656-obrashchenie-v-ministerstvo-ekologii-sdelaem-stranu-chistoi).
Для того, чтобы что-то поменялось и чиновники начали предпринимать необходимые меры, им, как фундамент, нужен глас народа, его волеизъявление. Вот таким волеизъявлением этот документ и является. И чутьё подсказывает, что будет очень действенно, если его или подобные письма со своими предложениями по наведению чистоты отправят туда как можно больше разных людей (не коллективным письмом, а лично от каждого).
По закону его должны рассмотреть и в течение месяца отправить ответ. Обязательно надо правильно оформить с указанием своего Ф.И.О, места проживания, подписи в конце, социального статуса. Но в законе есть ещё один нюанс, который можно удачно использовать. Обычно обращения граждан распределяются между подразделениями в зависимости от тематики. Но, если обращение послано Героем Советского Союза, Героем соц.труда или ветераном войны, оно обязано быть рассмотрено министром лично!
Предлагаю этим моментом тоже воспользоваться, поискать таких людей среди родственников, знакомых, рассказать и предложить поставить свою подпись, обязательно об этом в соц. статусе указать в шапке Обращения.
Буду очень рада, если кто-нибудь из вас откликнется на эту идею и поддержит своим личным Обращением. Отсылать нужно только через почту (эл. письма не рассматриваются) и лучше отправить рекомендованным письмом или занести лично в приёмную в Министерство в Киеве возле Соломенской площади. Вот почтовый адрес министерства: вул. Митрополита Василя Липківського, 35, Київ, 03035, Україна.
Всем чистоты, добра и приятного дня!
 
Была подсказана отличнейшая идея отправлять эти письма министру от целой семьи с детскими красочными рисунками и искренними пожеланиями наших детей чистоты и красоты! Мы именно так и сделаем, присоединяйтесь.
 
Татьяна Прядка, 2 апреля 2015 г.
 
Міністру екології та природних ресурсів України
Шевченку Ігорю Анатолійовичу
від П.І.П, адреса, соц.статус
 
 
 
Звернення
 
 
Шановний пане Ігорю Анатолійовичу!
 
Звертаюся до Вас особисто й від імені багатьох жителів України, не байдужих до проблем забрудненості пластиковими відходами нашої Батьківщини.
 
Згідно ст.16 Конституції України, забезпечення екологічної безпеки і підтримки екологічної рівноваги на території України - є обов’язком держави.
 
Згідно постанови Верховної ради України «Про основні напрямки державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки» 05.03.1998 р., нинішню екологічну ситуацію в Україні можна охарактеризувати як кризову, яка формувалася протягом тривалого періоду через нехтування об'єктивними законами розвитку   і відтворення природно-ресурсного комплексу України.
 
Низький рівень екологічної свідомості суспільства призвів до значної деградації довкілля України, надмірного забруднення поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, земель, нагромадження у   великих кількостях шкідливих відходів виробництва. Такі процеси тривали десятиріччями і призвели до різкого погіршення стану здоров'я людей, зменшення народжуваності та   збільшення   смертності, а це загрожує   вимиранням і біологічно-генетичною деградацією народу України.(ст.1)
 
Згідно зазначеної Постанови, виконання Україною зобов'язань, що випливають із багатосторонніх угод, вимагає приведення внутрішніх законів та нормативно-правових актів у відповідність до існуючих норм міжнародного права та врахування існуючої міжнародної практики під час розробки нових законодавчих актів.
Україна є Стороною в більше 70 міжнародних двосторонніх та багатосторонніх угодах, пов’язаних з охороною довкілля.
В 2014 р. Україною було підписано Угоду про Асоціацію між Україною та Європейським союзом. Згідно цієї Угоди Україна взяла на себе зобов'язання щодо розвитку галузевих стратегій в галузі покращення якості повітря, водних ресурсів, управління відходами та ресурсами, захисту природи, тощо (ст.365).
Пане Ігорю Анатолійовичу, Вам відомо, що згідно НаціональноЇ доповіді про стан навколишнього середовища в Україні у 2012 р., проблема поводження з відходами поряд з іншими екологічними питаннями посідає одне з чільних місць в екологічній безпеці та сталому розвитку країни.
Ст. 8.2. Національної доповіді. Існуюча структура системи санітарного очищення населених пунктів недосконала, її фрагментарність, роз’єднаність та різнорідність за відсутності взаємодії органів управління різного рівня не забезпечує належного контролю за санітарним станом територій, а також збиранням, вивезенням, знешкодженням та захороненням побутових відходів.
Видаленням твердих побутових відходів (ТПВ) на полігони та звалища займаються переважно комунальні підприємства і частково підприємства різних форм власності. У сфері збирання та вивезення ТПВ задіяно близько 20 тис. працівників, більше 1 тис. підприємств та понад 4 тис. сміттєвозів. Але ці підприємства не в повному обсязі забезпечують потреби населених пунктів у своєчасному та ефективному видаленні відходів, що погіршує санітарний стан міст України. Відбувається забруднення ґрунтів та підземних вод у місцях розташування звалищ, що негативно впливає на здоров’я людей.
Збирання відходів є основним завданням санітарного очищення населених пунктів. Основна маса ТПВ (майже 94 %) захоронюється на 6700 полігонах та звалищах загальною площею понад 10 тис. га. Існуючі місця видалення побутових відходів у багатьох випадках не відповідають нормам екологічної безпеки та санітарним нормам. Неналежна санітарна очистка населених пунктів призводить до виникнення стихійних звалищ. В Україні їх щорічно виявляється понад 30 тисяч. Виконкомами міських рад та райдержадміністраціями щорічно проводиться робота з ліквідації несанкціонованих звалищ відходів. Але ліквідація звалищ не вирішує гострої проблеми, яка склалася з твердими побутовими відходами.
В Україні впроваджується роздільне збирання побутових відходів, формально ним охоплена незначна кількість населення. У 2012 році у 185 населених пунктах упроваджувалось роздільне збирання побутових відходів, однак у більшості населених пунктів цей процес лише започатковано.
Таким чином, незважаючи на певні позитивні зрушення, проблема побутових відходів залишається однією з найбільш гострих господарських і природоохоронних проблем. Щорічне збільшення обсягів ТПВ, оновлення компонентного складу, обмеженість територій для їх розміщення призводять до зростання витрат на поводження з ними та напруженості в суспільстві.
Відходи упаковки, за інформацією виробників упаковки, складають 40% побутового сміття по масі (і 70% за обсягом). Це колишні природні ресурси, це нові вирубки і кар'єри, це енергія, витрачена на виготовлення товарів, це тисячі тон токсичних речовин, які утворюються в результаті роботи фабрик і заводів. І все це тільки для того, щоб виробити пакет, в якому людина донесе додому дві морквини, а потім відправить у відро для сміття. Тому на звалища щороку відправляється до 15 мільйонів тон сміття!
 
Сотні мільярдів поліетиленових пакетів використовуються в Україні щорічно. Сучасне світове співтовариство відмовляється від застосування пластикових пакетів через певні його особливості:
1. Ключові компоненти в ПЕ-пакетах - невідновлювані і обмежені природні ресурси - нафта і природний газ. На виробництво ПЕ-пакетів витрачається 4 відсотка світової здобичі нафти.
2. Найбільший недолік поліетиленових пакетів - те, що вони не піддаються процесам біологічного розпаду. Фактично час розкладання пластикового пакета може тривати до 1000 років (!).
3. Легкі пластикові пакети несуться вітром, забивають стічні труби, потрапляють в громадські водні шляхи, річки, океани. У 2005 році місто Мумбай в Індії випробував сильний повінь, що призвів до 1 000 смертельних випадків. Міські чиновники поклали відповідальність на ПЕ-пакети, які забивали ринви і каналізації, перешкоджаючи дощовій воді стікати з підземних систем комунікації. Подібне сталося у 1988 і 1998 роках в Бангладеш, що призвело до повної заборони ПЕ-пакетів у 2002 році.
 
У 2012 році в Україніза даними Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства обсяги збирання й вивезення твердих побутових відходів склали близько 59 млн.м3 або 13,2 млн.т. Треба мати на увазі, що зазначені показники не повною мірою відображають дійсне утворення відходів, оскільки послугами зі збирання ТПВ охоплено не все населення України, а лише близько 76 %. На відміну від промислових відходів ТПВ характеризуються розсередженістю по всій території України і на сьогодні саме вони привертають увагу як органів влади, так і громадськості. В Україні, незважаючи на зменшення кількості населення, спостерігається тенденція до беззупинного зростання обсягів збирання й вивезення побутових відходів на смиттєзвалища!
     Станом на 2012 рік їх відсоток утилізації, оброблення (перероблення) пакувальних відходів складає лише 0,03 зі 100 % утилізованих, оброблених (перероблених) відходів.
     Вам, звичайно відомо, що першим завданням в стратегії країни у сфері поводження з відходами стоїть мінімізація кількості утворюваних відходів (ст.8.5 Національної доповіді).
       Для найкращого виконання цього завдання, а також забезпечення екологічної безпеки і підтримки екологічної рівноваги на території України, що є обов’язком держави (ст. 16 Конституції), пропонуємо прийняти і ввести в дію закон про повне вилучення з обігу на території України пластикової упаковки.
 
        Такі необхідні заходи вже включили в своєму законодавстві багато країн Європейського Союзу і міжнародної спільноти (в Додатку).
Вилучення пластику з обігу дозволить значно зменшити кількість відходів та сміттєзвалищ, покращити екологічний стан, виведе Україну на рівень «зеленої» країни.
 
      Шановний пане Ігорю Анатолійовичу, закони видані для всіх, а значить в силах кожного громадянина України і посадової особи, що знаходиться в системі державного управління, сприяти швидкому впровадженню необхідних проектів, сприяючи поліпшенню екологічної ситуації в нашій країні. У зв’язку з вищевикладеним,
пропонуємо такі поступові заходи:

1) Організувати робочу групу з розгляду успішно реалізованого законотворчого досвіду в інших країнах з метою підготовки пропозицій до органів законодавчої влади:

1.1. Зобов'язати виробників включати в ціну товару грошову суму за майбутню утилізацію пластикової упаковки, ці гроші спрямовувати на роботу сміттєпереробних заводів. Такий підхід змусить замислитися і споживачів. Хочеш купити те, що забруднює землю — плати за утилізацію, залиш після себе чистий слід, а також змотивує взагалі відмовитися від такої упаковки і споживачів, і виробників товарів;
 
1.2. стимулювати продаж товарів в магазинах в екоупаковках;
 
1.3. стимулювати поширення на території України екосупермаркетів без упаковки (світові приклади в Додатку);
 
1.4. для прибирання вже існуючого сміття на вулицях, дорогах та звалищах країни, запровадити систему «зелених коштів» - мотивувати громадян країни збирати і приносити відсортоване сміття за грошову винагороду. Заохочувати чистоту (досвід м. Курітібу у Додатку); 
 
1.5. На безкоштовній основі передати полігони твердих побутових відходів представникам бізнес-спільноти для планомірної ліквідації міських звалищ та облаштування на їх місці садів і парків, з можливістю подальшої експлуатації на пільгових податкових умовах (Згідно Ст. 40 Закону України «Про відходи» 05.03.1998)
Такий (пільговий) підхід призведе до економії бюджету на ліквідації звалищ, спонукатиме підприємців вкладати власні кошти в рекреаційні зони;
 
1.6. Заборонити використання пластикової тари, упаковки і т. п. на всій території України. А також ввести заборону на імпорт товарів в пластикової упаковці.

2) Задіяти місцеві радіо та телебачення у проведенні циклу передач з метою підвищення свідомості населення шляхом залучення всіх підприємств і верств населення до обговорення майбутніх законопроектів.
3) Стимулювати підприємства до вторинної переробки сміття на місцях
 
    Пане Ігорю Анатолійовичу, бажаю Вам успіхів у Вашій праці з наведення ладу й чистоти в нашій рідній країні, а також підтримки колег та місцевих жителів у всіх Ваших світлих діяннях.
 
    Про вжиті заходи прошу Вас повідомити за адресою …………., згідно ст.19 закону України «Про звернення громадян»
 
Дата                                                           Підпис
 
Додаток. Світовий досвід
Світ говорить «НІ» пластиковим пакетам!
 
Швеція перебуває на порозі революції. 99% відходів, що утворюються в країні переробляється і тільки 1% виявляється на звалищах!
Більш того, ця скандинавська країна стала імпортувати для переробки сміття з інших країн, таких як Великобританія, Ірландія, Норвегія, Ісландія, Італія. Все сміття в Швеції проходить сортування. Пляшки, залізні банки, картон використовуються повторно (щорічно повторно використовується 1,5 мільйонів пляшок і банок). Органічні відходи (вони становлять половину всього сміття) забезпечують безперебійну роботу 32 шведських заводів, що перетворюють сміття в енергію.
    Щорічно два мільйони органічних відходів, що проходять через ферментери шведських заводів, забезпечують країну 670 тисячами тонн мазуту, який використовується для опалення будівель.
     Так, один сміттєпереробний завод, розташований в передмістях Хельсингборга (чисельність населення близько 130 тисяч), на 40% покриває потреби опалення міста, забезпечуючи 950 тисяч будинків теплом і 260 тисяч будинків електроенергією. В якості альтернативи пакетів пропонують покупку багаторазових сумок або коробок, виготовлених із вторинної сировини. 
   З 1 січня 2011 року в Італії набув чинності закон, що забороняє продаж поліетиленових пакетів. Віднині магазини зможуть запропонувати покупцям тільки паперові пакети і сумки з тканини і матеріалів, що піддаються переробці. Італійський уряд популяризував інші типи пакетів і сумок, роблячи ставку на їх модність і сучасність порівняно із стандартними поліетиленовими пакетами.
Ірландія і Шотландія: З 2002 року всі покупці платять 15-відсотковий «екологічний» податок при купівлі кожного пластикового пакета. Ці кошти передаються в державний фонд, з якого згодом фінансуються роботи з утилізації відходів. Після введення цього податку попит на поліетиленові пакети впав на 90 відсотків!
Німеччина одна з найбільш охайних країн світу. У кожному будинку тут є екологічно нешкідливі, пакети для біосміття, що самі розпадаються від сонячного світла. В супермаркетах за досить низьку ціну пропонується широкий вибір упаковок: від об'ємних пакетів-холодильників до так званих PelyBio для органічного сміття, що безслідно зникають після нагріву в компостних купах. Виробники нешкідливої тари особливо заохочуються в рамках державної програми ФРН. Залежність пряма: чим більше користі природі приносить бізнесмен, тим простіше система його оподаткування. У разі ж порушення програми «Зелений пункт» в справу втручаються «сміттєва поліція», чиновники комунальних служб і суд, який має право накладання суворих штрафних санкцій на злісних забруднювачів навколишнього середовища.

Тайвань в 2001-му році оголосив пакети ворогами екології, а починаючи з 2003 року, вони були просто вилучені з усіх державних і приватних торгових центрів,зараз споживач має приходити за товаром з власною пакувальною тарою.

 У Китаї з 1 червня 2008 року заборонили виробництво, продаж і використання поліетиленових пакетів, а в магазинах і супермаркетах заборонили їх безкоштовну роздачу. За використання для упаковки безкоштовних пластикових пакетів китайською владою стягується штраф з торгівельних підприємств та дрібних приватних продавців у розмірі 10 тисяч юанів (1,428 тисячі доларів).

Острів Занзібар, який є курортною перлиною Танзанії, ввів заборону на використання пластикових пакетів для упаковки товарів і продуктів у магазинах. Кожен, хто буде визнаний винним у виробництві, імпорті або продажу пластикових пакетів, буде оштрафований на суму до 2 тис. доларів або ув'язнений на 1 рік. Ввезення пластикових пакетів на Занзібар також забороненов рамках програми із захисту навколишнього середовища та туризму, хоча бюджет країни має 400.000 доларів щомісячних доходів від транзиту пакетів на африканський ринок.
У Кенії видано указ про заборону безкоштовних пластикових пакетів, що роздавались у продовольчих магазинах, і встановлений податок на інші пластикові пакети. Доходи, отримані від цих податків, використовуються на ряд екологічних програм.

У Бангладеш повністю заборонено використання пластикових пакетів, після того, як вони були визнані причиною забруднення дренажної системи та повеней в 1988 і 1998 рр., які затопили 2/3 країни.

В індійських штатахМахараштра, Гоа, Керала і Хімачал-Прадеш заборонено зберігання, продаж і використання поліетиленових пакетів. Зокрема, в Хімачал-Прадеш порушникові загрожує тюремний строк до семи років або штраф у сто тисяч рупій (близько двох тисяч доларів).

Єгипет: Спочатку заборона була введена на використання поліетиленових пакетів в районі прибережної лінії пляжів Червоного моря, потім - став загальним для всієї території країни.

Естонія. Покупець супермаркету може вибрати, який пакет використовувати для продуктів, а для стимулювання покупців користуватися саме екоупаковкою, паперові пакети пропонуються за більш низькою ціною, ніж пластикові.

США. В деяких штатах і містах країни введено заборону на використання поліетиленових пакетів. Сан-Франциско став першим містом у США, де в 2007 році заборонили пластикові пакети. Згідно з розпорядженням міської адміністрації Лос-Анджелеса, починаючи з першого липня 2010 року, у всіх супермаркетах, продуктових магазинах, а також магазинах одягу забороняється використання пластикових пакетів.
 Влада м.Сан-Хосе, Каліфорніяоголосила пластикові пакети поза законом. Порушення заборони загрожує штрафом у 1000$.
Прийняте в Сан-Хосе розпорядження, яке набрало чинності з 1 січня 2012 року, передбачає заборону на поширення пластикових пакетів в більшості торгових точок, включаючи супермаркети, аптеки, продуктові магазини і ларьки. Одночасно забороняється і безкоштовна видача паперових пакетів, які хоч самі по собі і не є небезпечними для навколишнього середовища, але при виробництві завдають не меншої шкоди екології. З січня 2012 паперовий пакет, не менш ніж на 40% складається з переробленого сировини. За порушення заборони передбачений штраф в розмірі від 500 до 1000$.

Сінгапур.  Введено повну заборону на використання поліетиленових пакетів з 2003 року із-за численних випадків закупорки каналізації і перекриття русел річок, що призводить до повеней.

Фінляндія. З літа 2008 року в супермаркетах фінських міст поряд з автоматами прийому порожніх пластикових пляшок з'явилися апарати прийому використаних пакетів, які після цього послужать сировиною для промислової переробки і виробництва нового пластику.
Руанда: Повна заборона на пластикові пакети.

Молдова:
Введено спеціальне мито на імпорт продукції в пластмасовій упаковці.

Південна Африка: У 2003 році введено 15-відсотковий податок на пластикові пакети.
Об'єднані Арабські Емірати: у 2008 році відбулося спільне засідання виробників поліетиленових пакетів, представників заводів з переробки, експертів у сфері утилізації відходів і управлінців-представників міністерств з метою обговорення пропозицій щодо щорічного скорочення використання поліетиленових і пластикових пакетів. Підсумком засідання стало спільне рішення про скорочення використання пластикових пакетів у торгових точках Еміратів на 15% щорічно. Планується подальша заборона виробництва і продажу поліетиленових пакетів в ОАЕ.
Франція. Національна асамблея Франції переважною більшістю голосів проголосувала за закон, що забороняє використання одноразових пакетів, які зазвичай видаються покупцям разом з покупкою в магазинах.
Магазини отримали 15 місяців на те, щоб укласти контракти на постачання екологічно чистих паперових пакетів, за які покупцям доведеться платити понад вартість покупки - закон набирає чинності з 1 січня 2016 року.
Під заборону потрапляють і одноразові тарілки, ложки, виделки й стаканчики.
 
Нові экосупермаркеты без упаковок

Щоб не плодити пластик, в Берліні відкрили супермаркет, в якому більша частина продуктів продається без упаковки. МіленаГлімбовскі і Сара Вольф (MilenaGlimbovski, SaraWolf) назвали свій магазин OriginalUnverpakt (Оригінально неупакований). Замість того, щоб думати над тим, як переробити пластик, вони воліють думати над тим, як його взагалі не використовувати. Деякі товари продаються в паперових пакетах, але більшу частину продуктів покупці забирають у своїх багаторазових сумках. Якщо сумки немає, то її можна придбати або взяти в оренду в магазині.

У Лондоні такий магазин з'явився в 2007 році. Подібний магазин працює в бельгійському Антверпені, а також в американському Остіні.
 Але якщо згадати наше жіття 30 років потому і далі, то можна пригадати, як тоді всі жили без поліетіленової упаковки, ходили до магазину з багаторазовими торбами. І не треба нічого вигадувати, всього лише пригадати, як була влаштована робота магазинів та ринків часів Радянського Союзу.
Саме незвичайне і екологічне місто Курітіба
 
Бразильське місто Курітіба виробив модель успішного функціонування і розвитку, навчившись вирішувати широкий спектр проблем: від транспортних і економічних - до соціальних та екологічних. Досвід, накопичений цим містом, вивчається і переймається в різних країнах - як у сусідніх, так і у віддалених від неї регіонах світу, включаючи більш розвинені.
         У 1971 г архітектор ЖаймеЛернер став мером Курітіби, столиці південно-східного штату Парана в Бразилії. Міське населення, що типово для тієї місцевості, плодиться як гриби: в 1942 р його чисельність становила 120 тис., а коли Жайме став мером, перевалила за мільйон. До 1997 р населення міста досягло 2,3 млн. І, що характерно для тих місць, більшість цих людей проживала в Фавелла - трущобах, де будинки з картону й іншого "підручного матеріалу".
           Скоро однією з головних болейЖайме стало сміття. Міські сміттєвози не могли навіть проїхати в райони Фавелла, оскільки там не було вулиць. І, як наслідок, виростали купи сміття, в яких плодилися гризуни, і поширювалися всілякі захворювання.
Так як не було грошей, щоб створити «нормальні» умови, а саме розчистити бульдозерами територію і прокласти вулиці, команда Жайме запропонувала інший вихід.
        За межею Фавелли поставили величезні металеві контейнери. На них наклеїли широкі етикетки, на яких було написано «скло», «папір», «пластик», «біовідходи» і т.д. Для тих, хто не вмів читати, їх ще й розфарбували в різні кольори. Кожному, хто приносив повний мішок відсортованого сміття, видавали талон на автобус, а за біовідходи давали пластикову картку, яку можна було обміняти на пакет свіжих фруктів і овочів.
     В останні роки поширенням більшої частини квитків займався приватний сектор. По 50% квитків корпорації видавали своїм службовцям. Паралельно збільшувалася частка фруктів і овочів в обмін на сміття. У свята в обмін на «сміттєві гроші" давали святкові страви. Шкільна програма зі збору сміття дозволила забезпечити зошитами найбідніших учнів.
         Незабаром десятки тисяч дітей вичистили всю округу, вони швидко навчилися розпізнавати різні типи пластику. А їхні батьки стали використовувати отримані автобусні квитки, щоб добиратися до ділової частини міста, де вони працювали.
      Жайме Лернер просто винайшов нові гроші. Його автобусні квитки і картки на харчування - це різновид додаткової валюти. Його програму «Сміття, яке не сміття» цілком можна охрестити «Сміття, яке є ваші гроші». Сьогодні в цьому процесі беруть участь 70% будинків в Курітібі; 62 найбідніших району обміняли 11 тис. тонн сміття майже на мільйон автобусних квитків і 1200 тонн їжі. Паперове сміття, що відправляється там в переробку, щодня рятує від вирубки 1200 дерев.
       Треба зауважити, що команда Лернера не переймалася метою удосконалити грошову систему. Вони лише використовували для вирішення головних поточних проблем комплексний підхід, що спонтанно призвело до створення додаткової валюти.
       ООН визнала Курітіба екологічно зразковим містом.

--- Подпишись на рассылки и газеты... --- --- Информационная политика газеты... ---

--- Приобрести экотовары "Быть добру"... ---

Поделиться в соц. сетях

Нравится



Разработка сайта http://devep.ru
Copyright 2006-2019 © Международная газета "Быть добру"
Информационная политика международной газеты «Быть добру» http://gazeta.bytdobru.info/o-gazete/#anchor163
Ответственность за содержание информации несёт её автор.