Информационная база Движения
создателей родовых поместий


Информационная база Движения создателей родовых поместий


Мы в соц. сетях:





Хорошие газеты
Родная газета Международная газета
"Родная газета"


Газета Родовое поместье Международная газета
"Родовое поместье"

Подписаться на рассылки
Подпишись на рассылку "Быть добру"
Рассылка для тех, кто совершенствует среду обитания: как сделать, чтобы всем было хорошо. А на Земле быть добру!

Рассылка группы Google "Быть добру" Электронная почта (введите ваш e-mail):

Рассылка Subscribe.Ru "Быть добру"
Подписаться письмом

Подпишись на рассылку "Движение создателей родовых поместий"
Рассылка для тех, кому интересен образ жизни на земле в гармонии с природой в своём родовом поместье. Родовое поместье – малая родина.

Рассылка группы Google "Движение создателей родовых поместий" Электронная почта (введите ваш e-mail):






















Проект родового поселения Экомысл на укр. языке

ГРУПА СПІВТВОРЦІВ  “ЕКОМИСЛ”

 Скачать проект поселения http://bytdobru.info/files/images/rodina/proekty_pos/eco_ukr.rar   

(кликните на соответствующую ссылку (слова, которые выделены другим цветом) правой кнопкой мыши, выбирайте в меню "сохранить объект как", далее указываете папку куда необходимо сохранить документ; затем разархивируйте его, приятного чтения).
 
 
ОБРАЗ-ПРОЕКТ
РОДОВОГО ПОСЕЛЕННЯ
 
 
“Щоб перешкод уникнути, необхідне прагнення до світла,
 а не створення матеріальних благ”.
 
 
Про Образ
                                                                     
Як каже наймудріша з книг –
“Спочатку було Слово”.
І всі, хто в житті багато досяг,
Творять спочатку Образ.
І ті, хто знає це хоч трохи,
Зрозуміють важливість Образу Творіння.
І створять його, і з ним підуть,
втілюючи у життя Світлі Прагнення.
                                               Олена Галичина  
                                                                                                                     
 
 
 
 
 
 
 
 
Київ - 2003
Образ-проект родового поселення – це детальний проект облаштування родового поселення, що складається з родових помість, який передбачає особливості розташування помість, організацію інфраструктури родового поселення (центр поселення, дороги (проходи, проїзди) і лісосмуга (багаторічні насадження) навколо родового поселення), а також це образ життя людей, які проживають у родових помістях, включаючи облаштування та забезпечення проживання у них, спільну творчість та втілення в життя загальних цілей.
 
ЗМІСТ
І. Поверніть, люди, Батьківщину свою: передумова до образу-проекту родового поселення.
II. Образ-проект родового поселення.
1.Призначення образу-проекту родового поселення.
2.Цілі створення родового помістя та родового поселення.
3.Поняття родового помістя.
3.1. Назва родового помістя.
4.Поняття родового поселення.
4.1. Назва родового поселення.
5.Образ життя у родовому помісті та родовому поселенні:
5.1. Дотримання екології простору.
5.2. Життя в родовому помісті як запорука здоровя, оптимального харчування.
5.3. Усвідомленість та гармонійне співіснування людей.
5.4. Ставлення до тварин у родовому помісті.
5.5. Сімя-рід – основа родового помістя.
5.6. Виховання та освіта – школи сімейного типу, виховання у любові та гармонії з природою.
5.7. Рішення спільних питань у родовому поселенні.
5.8. Забезпечення проживання у родовому помісті та родовому поселенні.
6. Облаштування родового помістя та родового поселення:
6.1. Етапи облаштування родового помістя.
6.2. Етапи облаштування родового поселення.
7. Фінансування облаштування родового помістя та родового поселення.
8. Перспективи родового поселення.
9. Критерії вибору землі для родового поселення.
10. Одержання землі для родового помістя та родового поселення.
11. На підставі яких нормативно-правових актів, документів та літератури реалізується образ-проект родового поселення.
12. Особливості приватизації громадянами України земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства (для родового помістя та родового поселення).
III. Доповнення до образу-проекту родового поселення.
 
І. Поверніть, люди, Батьківщину свою: передумова до образу-проекту родового поселення
 
“З чого починається Батьківщина?” – питання, що неодмінно, із самої ранньої пори життя входить до кола думок людини. Своє відображення воно знайшло навіть у пісні, дуже популярної в сімдесятих роках. “ З чого починається Батьківщина?” – одне з важливих питань, відповідь на яке можна шукати завжди, як і на питання “Що є Любов?”.         
Любов і Батьківщина – чи усвідомлюємо ми, наскільки глибоким є взаємозв’язок цих понять? Соціологічні опитування, зокрема,  в Росії, свідчать, що 40 % росіян вважають, що Батьківщина – це місце, де народився і виріс. Це справді так, але тільки цього замало.
Відомий російський письменник Володимир Мегре в 4 книзі “Сотворение” із серії книг “Звенящие кедры России” знайомить нас із думкою сибірської жительки Анастасії: “Нет родины совсем у большинства людей, сейчас живущих на планете”. Ця думка приголомшує і лякає. Що ж таке Батьківщина, на її думку? Уявлення про це дають наступні цитування з 4 книги “Сотворение”:
“То, что рождению предшествует, недооценивают люди… Технократический стремится мир не допустить, чтоб у рождённых в единое три точки главные слились. Стремится технократия, чтоб нити с разумом Божественным разорвались. И рвутся нити до рождения ребёнка. И ищет эту связь потом, мытарствуя по свету, человек и не находит”.
“Три точки главные, три первых плана бытия родители должны представить сотворенью своему”.
“Вот точка первая рожденья человека, её название – родительская мысль. И в Библии об этом говорится, и в Коране: “В начале было слово”, но можно и точней сказать: “В начале мысль была”… Потоки всех энергий космоса окажутся в той точке, где мысль двоих в любви в единое сольётся, где двое о творении прекрасном помышляют”.
“Точка вторая, а вернее, план человеческий ещё один родится, на небе новую зажжёт звезду, когда в любви и с мыслями творения прекрасного, два тела во единое сольются в том месте, где строишь дом ты райский и живой для будущего своего ребёнка. Потом в том месте девять месяцев должна прожить зачавшая жена”.
“И третья точка, новый план в том месте должен получиться. Там, где зачат ребёнок был, там роды и должны случиться. И рядом должен быть отец. И над троими вознесёт венец великий любящий всех нас Отец”.
“Могла б и вся Земля быть Родиной для каждого, живущего на ней, и всё вселенское ласкать могло бы человека, но для того соединить все планы бытия в единую необходимо точку. Ту точку родиной назвать своей, в ней сотворить собой Любви пространство, всё лучшее вселенское соприкасаться будет с ним. С пространством Родины твоим. Собою, через эту точку, Вселенную ты будешь ощущать. Непревзойденной силой обладать. В мирах других об этом будут знать. Тебе служить всё будет, как Бог, создатель наш, того хотел”.
“На Родине твоей, в Любви твоём пространстве Божественная будет жить энергия – любовь!”.
“Такое место с радостью великой встретило б тебя… Коль плоть больна твоя, оно бы излечило плоть. Коли душа – то душу излечило б. И накормило, напоило бы уставшего тебя. Объяло б сном спокойным, и радостным рассветом разбудило. Но как у множества людей, сегодня на земле живущих, нет у тебя такого места. Не существует родины твоей, где планы бытия собраться воедино могут”.
Чи дійсно кожному так важливо мати частину Батьківщини своєї? Батьківщина начебто є в кожного, а маленької власної частини Батьківщини ніхто не має. Значимість такого місця багато людей інтуїтивно відчувають. Тому так багато читацьких клубів у СНД відгукнулося на слова Анастасії: “Верните, люди, Родину свою”.
Головне, говорить Анастасія, у тому, “что и сегодня каждый может строить дом. Собою Бога чувствовать и жить в раю... Ведь образ жизни будет соответствовать тому, в котором можно жить в любви самим и в продолженье детям передать Любви пространство”.
Читацькими клубами України та країн СНД реалізуються проекти створення родових поселень, що складаються з родових помість, для тих людей, хто захотів повернути свою батьківщину.
“И всё ж настало время начинать,” – каже Анастасія. – “Сначала выбери себе из всех возможных мест благоприятных на Земле своё, тебе понравившееся место. Место, в котором ты хотел бы жить. В котором пожелать и детям мог своим их жизнь прожить. И правнукам своим ты станешь доброй памятью. В том месте климат для тебя благоприятным должен быть. В том месте на века один гектар земли себе возьми”.
З цього і починається діяльність групи співтворців “Екомисл” (“екологічне мислення”) з реалізації образу-проекту родового поселення – проведення підготовчої діяльності з пошуку та одержання землі у Київській області.
Повернути батьківщину, відродити свій рід, створити родове помістя для своїх нащадків прагнуть ті, хто називає себе “майбутні сусіди (поселенці)”. При цьому вони залучають до цього процесу і тих, у кого значно менше можливостей, щоб забезпечити майбутнє собі і своїм нащадкам.
“Поверніть, люди, Батьківщину свою”, – який зміст кожен з нас може вкласти у цю фразу?
Зараз прийшов час жителям України закласти паростки нового прекрасного світу, процвітаючої і щасливої Батьківщини. Процвітання Батьківщини можливо, якщо не хтось, а кожна сім’я візьме частину цієї Батьківщини і перетворить її у райський куточок. Частина Батьківщини, яка дає не тільки душевний  спокій, але й матеріальний достаток.
Досвід дачників (з часів СРСР і до теперішнього часу) може послужити яскравим прикладом. Незважаючи на всі складнощі, з якими зіштовхуються дачники, ефективність їхньої праці очевидна. І вже зараз є можливість створення більш досконалої структури організації проживання і господарської діяльності на землі – це родові поселення (екологічно чисті селища).
Група співтворців “Екомисл” взяла на себе ініціативу створення родового поселення у Київській області.
Родове поселення – це колектив однодумців за духом (людей із спільними інтересами), об’єднаний ідеєю створення екологічно чистого середовища, життя у гармонії з навколишньою природою, який створений за принципом самозабезпечення (помешкання, харчування, навчання, виховання, медична допомога).
Родове поселення, що складається з родових помість, повинно бути за площею приблизно від 150 до 200 гектарів. Тільки великою кількістю різновікових і різнопрофесійних людей легше буде (після того, як поселення наповниться сім’ями з дітьми) облаштувати початкову школу, медпункт, клуб тощо, а також створити необхідну інфраструктуру для повного життєзабезпечення. У такому поселенні кожна сім’я, яка отримала один гектар землі, зможе не тільки вирощувати овочі, фрукти й інші види, але і створити дійсно справжнє родове помістя.
Родове поМІСТя – це МІСЦЕ, де народжуються і живуть у просторі Любові нащадки, згадують добрим словом засновника, родоначальника, – місце, де садиться родове дерево, наприклад, дуб, чи кедр, що росте до 600 років, яким будуть милуватися, можливо дев’ять поколінь нащадків і згадувати засновника. Помістя – це місце, де можна створити живий паркан з дерев та кущів навколо нього, посадити сад, ліс, город, квіткові клумби, викопати ставок і побудувати будинок.
Родове помістя – це ділянка родової землі, де назавжди створюється прекрасний сад нащадкам.
Живе облаштування, закладене у родовому помісті, буде вдосконалюватися, кріпнути, розростатися століттями і тисячоліттями, передаючи живу думку творців їх нащадкам. Детальний проект облаштування всього, що буде розташовуватися на кожній ділянці землі, залежить тільки від самих людей, які проживають у своїх родових помістях.
На своїй ділянці землі можна виростити достатню кількість смачних, здорових, різноманітних продуктів, насолоджуватися протягом літа свіжими, дійсно екологічно чистими овочами, фруктами, узимку – чудовими заготовками із свіжих, сушених, квашених, солоних та інших продуктів, і цілий рік, у разі необхідності, – лікувальними травами.
Кожна сім’я, яка проживає на одному гектарі землі, може з легкістю, без особливих зусиль не тільки забезпечувати себе продуктами за рахунок зростаючих в їх родовому помісті, але і може продавати надлишки. Отже, жителі міста будуть забезпечені якісними (цілющими) продуктами, що поліпшить постачання регіону продовольством.
Облаштовуючи свої родові помістя і переходячи на самозабезпечення поселенці звільнять займані ними робочі місця і займуться господарською (трудовою) діяльністю на своїй землі. Більша частина безробітного і малозабезпеченого населення перейде із споживчої категорії у створюючу (виробничу). Все це призведе до зниження рівня безробіття у регіоні.
Створення родових поселень перетворить Україну у квітучий сад та значно покращить екологію регіону та всієї країни за рахунок того, що у родових помістях будуть висаджуватися дерева: у середньому, від шестисот дерев і більше у кожному помісті. Отже, близько 60 тисяч дерев, не рахуючи садових, у родовому поселенні на сто сімей. І все це – без будь-яких капітальних витрат з боку держави, а також без додаткових витрат на збереження та заощадження цих садів та лісів. Також, буде відновлюватися родючість ґрунту за рахунок природних процесів та застосування безорного натурального землеробства.
Жителі родового поселення, які живуть на землі у гармонії з навколишньою природою, покажуть приклад щасливого і радісного життя, який і призведе до повернення молоді до рідних домівок у сільську місцевість.
І, врешті-решт, подумаємо, яким ми хочемо бачити харчування своєї доньки, сина чи онуків – консервованим чи свіжим, екологічно чистим. Де хочемо, щоб жили наші діти – у кам’яних коробках чи у прекрасному квітучому саду. Чого ми бажаємо – щоб наші діти жили за рахунок аптеки чи були здоровими та щасливими.
Реалізація образу-проекту родового поселення спрямована, у першу чергу, на повернення Батьківщини своєї, відродження свого роду, створення простору Любові для себе та своїх дітей на родовій землі, на відновлення гармонійних відносин з живою природою, Землею, між людьми, а також на поєднання досягнень технократичного світу та світу чистої природи.
Сім’я, отримавши один гектар землі, зможе організувати на ньому своє прекрасне родове помістя. При цьому передбачається поступовий перехід з міста до родового поселення на постійне місце проживання: можливо, хтось спочатку буде використовувати родове помістя як дачу, хтось переїде відразу, але буде працювати у місті, а хтось відразу й оселиться. Головне, що кінцевий результат буде одним і тим самим – перехід на творчий спосіб життя.
Здійснення даного образу-проекту родового поселення стало можливим завдяки інформації, яка була опублікована в серії книг “Звенящие кедры России” Володимира Мегре. Концепція родового поселення, або іншими словами “родового помістя”, викладена Володимиром Мегре в книгах “Сотворение” та “Кто же мы?” від особи головної героїні книги сибірської жительки Анастасії. Вона полягає у перетворенні на краще життя окремої людини, країни в цілому, шляхом зміни умов побуту окремої людини. Згідно цієї концепції, людина може бути повністю здоровою, щасливою та жити у гармонії з природою вже сьогодні. Для цього необхідно “вернуть свою родину”, облаштувати своє родове помістя. Тобто, кожній сім’ї, яка бажає взяти землю, безоплатно передається у довічне користування з правом передачі у спадщину один гектар землі. Кожна сім’я облаштує на своєму гектарі родове помістя, створить прекрасний райський куточок. І вся Батьківщина перетвориться у квітучий райський сад.
 
II. Образ-проект родового поселення
 
1. Призначення образу-проекту родового поселення  
 
“Світ не тільки майстерня, але й найвеличніших Храм,
                                  де всяка істота і насамперед усяка людина –
                                                          промінь божественного, недоторканна святиня”.
Тіхоплав В.Ю., Тіхоплав Т.С.
           
Всі знають, що у наш час розвитку техніки та технологій залишилося мало місця світлим прагненням та людським почуттям. Ми всі кудись поспішаємо та постійно метушимося.
І лише іноді, у хвилини відпочинку, ми озираємось навколо і бачимо навколишню дійсність. І, відверто кажучи, ця навколишня дійсність, що складається із сірих будівель та доріг, нескінченого потоку машин, заклопотаних облич жителів міста, не тішить нас.
Лише при нагоді виїхати вихідного дня до лісу чи на річку, ми можемо відчути гармонію Людини та Природи, їх єдність.
Призначення образу-проекту родового поселення – це відновлення гармонійних відносин людини та навколишнього світу, і їх вдосконалення. При реалізації цього образу-проекту використовуються як давно забуті так і заново відкриті методи, що допомагають повернути в наше життя гармонію. Це стосується всіх сфер життя поселенців – відносин між людьми, виховання дітей, взаємодії з навколишнім природним середовищем, дотримання екології простору, безорне землеробство, здорове харчування, і в кінцевому результаті – здорове, щасливе і гармонійне життя.
 
2. Цілі створення родового помістя та родового поселення
Родове помістя призначається для створення своєї Батьківщини (місця, де людина народилася та виросла у просторі Любові). Для створення простору Любові для себе та своїх дітей, де кожна травинка, кожне деревце люблять тебе у відповідь, де аромати трав і рослин чарують тебе, де спів пташок тішать слух, де ти радієш життю та буттю, куди можна повернутися у будь-який момент і відчувати себе захищеним. Для того, щоб повернутися до природного способу життя у гармонії з навколишнім світом, можливістю здорового харчування. Можливістю жити у власній хаті, виявляти свої творчі здібності. Для того, щоб людина та її сімя на своїй землі родовій завжди були здоровими, радісними, любили себе та інших. Позбавитися від метушні та повсякденності, усвідомити своє призначення на Землі, зрозуміти світ, що тебе оточує. Для створення прекрасного райського саду на гектарі землі. Зміни світогляду та переходу на творчий спосіб життя. Відродження гармонічних відносин з природою, Землею, між людьми, зі всім навколишнім світом, в якому розчинені мислі Бога.
Родове поселення створюється для колективного мислетворення та втілення в життя спільними зусиллями загальних цілей: облаштування інфраструктури родового поселення (організація центру поселення, доріг (проходів, проїздів) та висадження лісосмуги (багаторічні насадження) навколо родового поселення), спільного виховання та навчання жителів поселення, для проведення свят, ярмарок, фестивалів, заходів, спрямованих на поліпшення навколишнього природного середовища.
Відновлення екологічного балансу місцевості шляхом заліснення території, застосування природних технологій використання землі, вирощування екологічно чистої сільськогосподарської продукції. Сприяння економічному та соціальному підйому села в процесі розпакування міст, розвитку зеленого туризму. Відновлення здоровя нації, планети, створення Раю на Землі за допомогою колективної творчості.
Показати своїм прикладом як змінити в кращу сторону свій спосіб життя та стати щасливим, як подарувати дітям світ, в якому вони будуть щасливі.
 
3. Поняття родового помістя
На даний час поняття Батьківщини спотворено. Батьківщиною називають кимось кордонами визначену територію. Але Батьківщина завжди починається з родової землі та розширюється на величину рівних тобі за духом людей. Ті, хто почне облаштовувати свої родові помістя, отримують Батьківщину та вічність.
Частина Батьківщини необхідна кожній сім’ї в Україні – з неї бере початок відродження всієї Батьківщини – нашої єдиної України та всієї Землі. 
Родове поМІСТя – це МІСЦЕ, в якому людина створює свою Батьківщину (БАТЬКІВ (род) ЩИ НА (Мати-Земля), простір Любові. Це те місце, в якому людина усвідомлює себе часткою Всесвіту, через нього з усім Всесвітом і спілкується. У цьому місці людина відчуває наступність зв’язку зі своїм Родом, відчуває через низку безкінечних втілень та вічного життя.
Родове помістя – це один гектар землі безоплатно відведений кожній бажаючій українській сім’ї у довічне користування з правом передачі у спадщину для його облаштування.
Діючий Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 р. на підставі 118, 121 статей передбачає безоплатну передачу громадянам України шляхом приватизації земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства. Ведення особистого селянського господарства регулюється Законом України “Про особисте селянське господарство” від 15 травня 2003 р.
Згідно статті 1 даного Закону особисте селянське господарство – це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами,  які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.
Діяльність, пов’язана з веденням особистого селянського господарства, не відноситься до підприємницької діяльності.
До майна, яке використовується для ведення особистого селянського господарства, у відповідності зі статтею 6 Закону України “Про особисте селянське господарство”, належать жилі будинки, господарські будівлі та споруди, сільськогосподарська техніка, інвентар та обладнання, транспортні засоби, сільськогосподарські і свійські тварини і птиця, бджолосім’ї, багаторічні насадження, вироблена сільськогосподарська продукція, продукти її переробки та інше майно.
Відповідно до статей 86, 89 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 р., а також статей 3, 9, 175 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 р. та статей 6, 355, 368, 369 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 р., земельна ділянка може перебувати у спільній сумісній власності громадян – сім’ї (громадянин, що приватизував земельну ділянку, та члени його сім’ї, які спільно на ній проживають і пов’язані спільним побутом), а використання даної земельної ділянки здійснюється за взаємною згодою сім’ї, згідно договору.
Громадяни України, які приватизували земельні ділянки передані для ведення особистого селянського господарства (для родового помістя), укладають між собою договір, у відповідності з статтею 89 та статтями 110, 111 Земельного кодексу України, який містить положення, що земельна ділянка перебуває у спільній сумісній власності сім’ї з обмеженнями щодо використання земельної ділянки, у тому числі і заборона продавати або іншим способом відчужувати на необмежений строк (довічно) земельну ділянку, крім передачі її у спадщину (обмеження прав на землю).
Родове помістя розташовується на єдиній земельній ділянці (розміром 100 м х 100 м). Площа такого помістя, в один гектар, є достатньою для повного самозабезпечення сім’ї та для цілісного самовідновлювання екологічної системи, де дотримуються принципи гармонії людини та природи. 
“Якщо дати людині за площею землі небагато, наприклад, чверть гектару, то на ньому сім’я не зможе створити оазис, який би слугував їм, не вимагаючи зусиль. Великим за площею наділом не зможе людина самостійно своєю думкою керувати та запросить помічників, залучить чужі думки. Так хитрощами, вивертами від головного постійно уводились люди” (подглава “Благая весть” глави “Надо думать” 6 книги “Родовая книга” Володимира Мегре).
Родове помістя – це модель ідеального сполучення природного середовища та господарської діяльності людини, де на одній земельній ділянці знаходяться:
- багаторічні насадження (не менш ½ площі родового помістя) – основа системи помістя, що самовідновлюється (живий паркан з дерев та кущів по периметру родового помістя; багаторічні насадження, що складаються з хвойних, листяних, а також плодових дерев усередині помістя);
- родове дерево (кедр, дуб або інше багатовікове дерево), посаджене та вирощене людиною, яка проживає в родовому помісті, що буде доброю пам’яттю його нащадкам;
- неглибокий ставок, розміром сотки зо дві (за бажанням господарів);
- ділянка для городу – для забезпечення сім’ї продуктами, а також для біологічної переробки та утилізації всіх органічних відходів;
- жилий будинок.
        Значення багаторічних насаджень на земельній ділянці:
- захист від холодних вітрів і вимерзання рослин узимку, від спеки влітку і різких коливань температури;
- створення стійкої біологічної системи, завдяки природним процесам життєдіяльності рослин та інших живих організмів (зокрема, обпадання листя й утворення біогумусу);
- очищення повітря від шкідливих речовин;
- засвоєння вуглекислого газу і вироблення кисню;
- природна регуляція живих організмів в екологічній системі (наприклад, за допомогою вироблення фітонцидних речовин рослинами регулюється поширення та кількість комах, у тому числі і, так званих, шкідників);
- місця гніздування  птахів та мешкання тварин;
- створення основи для розкриття духовних сил людини в гармонії з природою.
Кожна людина сама, яка покликала свою мисль, душу та мрію, створює свій образ родового помістя.
Образ родового помістя – це детальний проект облаштування родового помістя, що включає спосіб життя у самому помісті, з первісним створенням свого простору у мислях та наступній реалізації на землі.
Більш докладно про родові помістя можна прочитати у книгах Володимира Мегре з серії “Звенящие кедры России”.
 
3.1. Назва родового помістя
Родове помістя називається на прізвище сім’ї (людини) чи родоначальника (засновника Роду, чи чоловіка чи жінки) або інакше.
 
4. Поняття родового поселення
Родове поселення – це поселення, що складається з близько розташованих родових помість.
Родове поселення – це колектив однодумців за духом (людей із спільними інтересами), об’єднаний ідеєю створення кожною сім’єю свого родового помістя, своєї частини батьківщини, прекрасного саду нащадкам, екологічно чистого середовища, життя у гармонії з навколишньою природою.
Життя у родовому поселенні – це можливість займатися улюбленою справою, сприяти розкриттю творчих здібностей усіх поселенців та кожного окремо, у результаті – поява світлої енергії від усього поселення в цілому. Родове поселення допоможе змінити на краще образ життя людей, запобігти екологічній катастрофі, відновити гармонію у відносинах людини з природою, гармонію міжлюдських відносин, слідувати по божественному, властивому людині, світлому та творчому шляху розвитку.
Родове поселення – це колектив сімей, що проживають у родових помістях розташованих по сусідству, які об’єдналися для облаштування помість і забезпечення проживання в них, а також спільно утримуючі земельні ділянки, необхідні для організації інфраструктури поселення, що сприяють втіленню в життя спільних цілей, а також забезпечують проживання в родових помістях.
Згідно статей 86, 87, 88 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 р., а також статей 3, 9 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 р. та статей 6, 355, 356, 358 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 р., земельні ділянки можуть перебувати у спільній частковій власності громадян (сімей), при добровільному об’єднанні належних їм земельних ділянок, використання яких здійснюється за згодою всіх громадян – співвласників (сімей), згідно договору.
Громадяни України, які приватизували земельні ділянки передані для ведення особистого селянського господарства (для родового поселення), укладають між собою договір, у відповідності з статтею 88 та статтями 110, 111 Земельного кодексу України, який містить положення, що визначені земельні ділянки, необхідні для організації центру поселення та для висадження лісосмуги (багаторічних насаджень) навколо родового поселення, перебувають у спільній частковій власності всіх поселенців (сімей) з обмеженням прав на землю.
Особливості розташування родових помість, організації інфраструктури родового поселення (мал.1):
1) Родове поселення складається з 96 родових помість.
2) Оптимальне розміщення родових помість розміром один гектар кожне (див. мал.1).
3) Інфраструктура родового поселення:
а) центр поселення, що утворюється всередині 12 родових помість (мал. 1).
У центрі родового поселення розміщуються:
- озеро чи ставок – з розміром дзеркала до 0,75 гектару;
- святкова галявина для спільного проведення свят, фестивалів, ярмарок тощо – до 0,75 гектару (із додатковою територією для озеленення);
- природний амфітеатр на 96 сімей для спільних зустрічей – до 0,75 гектару (із додатковою територією для озеленення);
- школа, в якій також знаходяться різні клуби, гуртки – до 0,75 гектару (із додатковою територією для озеленення);
- медпункт, що знаходиться у приміщенні школи;
- магазин для поселенців – 0,02 гектару;
- гаї, галявини, квіткові клумби – 0,29 гектару;
- багаторічні насадження навколо центру родового поселення, шириною близько 10 метрів – 0,76 гектару.
б) дороги між родовими помістями – шириною 8 метрів, проходи (проїзди) між помістями – шириною 5 метрів.
      Необхідність доріг (проходів, проїздів) з усіх боків земельної ділянки (родового помістя) обумовлена: наявністю живого паркану з дерев та кущів по периметру кожного родового помістя, зручністю підходу (під’їзду) до сусідніх родових помість, запобіганням виникнення суперечок та розбіжностей між сусідніми земельними ділянками з приводу межі.
в) лісосмуга (багаторічні насадження), що висаджується по периметру родового поселення, шириною близько 100 метрів.
      Лісосмуга (багаторічні насадження) навколо родового поселення служить захистом поселення від несприятливих впливів ззовні, у тому числі від потужних вітрів, штучних шумів, створює особливий сприятливий клімат усередині родового поселення, поліпшує флору і фауну навколишньої місцевості, а також сприяє стійкому землеробству – охороняє ґрунт від зсувів, ерозії, утворення ярів.
4) Відсутність наскрізного шосе, що проходить через родове поселення.
 
      4.1. Назва родового поселення
Назва родового поселення визначається в процесі спілкування з Землею поселенцями спільно.
5. Образ життя у родовому помісті та родовому поселенні:
Щасливе життя важко побудувати на окремо взятому гектарі, тому від чистоти помислів та усвідомленості кожного поселенця буде залежати яким бути родовому поселенню. Адже головне – не сам по собі гектар землі. Головне – внутрішня усвідомленість людини, яка стала на свій гектар. Головне – бачення та розуміння людиною оточуючого її простору. Усвідомлене створення та покращення простору.
Для переходу до творчого способу життя необхідна зміна світогляду (кожен сам змінює свій світогляд, а ні в якому разі примусово).
“Не розшукуй місця, в якому світло та тепло, не намагайся знайти людей, які здатні віддавати тобі свою ніжність та любов, насамперед знайди у собі невичерпне джерело тепла, світла, любові. Не ходи та не шукай, ти нічого не знайдеш ніде, тому що усе, що ти шукаєш, що прагнуть душа та плоть твоя – у тобі самому. Твоє серце – це маленьке сонце, що може справді освітити та зігріти не тільки довгі роки твого життя, але і тих, хто поруч з тобою” (Володимир Лермонтов “Праздник навсегда!”).
 
5.1. Дотримання екології простору
1) Відсутність шумного, шкідливого, забруднюючого навколишнє середовище виробництва, відсутність господарської, підприємницької та іншої діяльності у родовому помісті та поселенні, що може призвести до забруднення землі або довкілля, або до створення несприятливих умов проживання для поселенців.
2) Утилізація органічних відходів у самому  родовому помісті (компостування).
3) Прагнення до відмовлення або мінімального використання матеріалів, що не утилізуються. Сортування сміття, що не утилізується та вивіз в утилізацію.
4) Відновлення земель: залишати землю “під пар”, скошувати рослини для відновлення різнотрав’я, природне мульчування, висадження сидератів, внесення компосту; використання органічних добрив без застосування пестицидів, агрохімікатів, мінеральних добрив та іншої продукції хімічної промисловості.
5) Для збереження та відновлення ґрунту бажано використовувати безорне натуральне землеробство, що залишає у природному стані живу структуру ґрунту, яка власне і є основою родючості, оскільки сучасна орна технологія породжує виснаження й ерозію ґрунту. У роботах академіка Овсинського “Нова система землеробства”, академіка Докучаєва, Жирмунської на основі численних досвідів учених, доведено, що землю треба обробляти не глибше 5 см. Практичні поради з безорного землеробства викладено в роботах Курдюмова “Розумний сад і розумний город”. Досвід натурального землеробства викладений у книзі японського фермера Масанобу Фукуока “Революція однієї соломинки або введення в натуральне землеробство”. У Європі, Канаді, Америці вже давно успішно застосовується метод пермакультури, органічного землеробства, біодинамічного землеробства (Э. Пфайффер, Р. Штайнер).
6) Поновлення лісу шляхом висадження багаторічних насаджень.
7) Бажана відсутність ліній електропередачі, зв’язку, газопроводу, трубопроводу, підземних та інших центральних комунікацій на території родового поселення та помістя.
Лінії електропередачі є джерелом негативного впливу на біополе людини та навколишнього середовища. Вони порушують і спотворюють природний енергоінформаційний простір. Навіть радіо є джерелом такого впливу і, у першу чергу, під нього потрапляють діти через свою відкритість та сприйнятливість. Також порушується природний біоритм людини – вставати на світанку та лягати спати з заходом сонця.
Замість холодильника можна використовувати погріб (лідник), для освітлення – воскові свічі, що не коптять, для опалення житлового будинку – піч, для купання – ставок (озеро чи річку), баню. Для готування їжі можна використовувати дрова, газові балони, а згодом перейти на природне харчування – уживання їжі у сирому виді (їжа, що не вживається у сирому виді – не призначена для людини). Забруднену воду з крана замінити на чисту з криниці. Для прання використовувати корито, нагрів воду на пічці, а для прасування білизни – праска на вугіллях.  
У самому  родовому помісті можливе використання альтернативного джерела енергії, у тому числі і для виробництва електроенергії, що є безшумним та екологічно чистим, на основі поновлюваних природних ресурсів: вітру, сонця, енергії біогазу, біомаси (дрова, солома, шишки) та інші.
Економія енергії – теплозберігаючі будинки, в ідеалі з автономним екологічно чистим енерго- та водопостачанням.
8) Прагнення до використання в родовому помісті та родовому поселенні природних засобів, (у тому числі і миючих), екологічних технологій;  прагнення до гармонійного співіснування з природою.
         В якості природних миючих засобів можна використовувати: 
         - для миття рук: мильнянка, глина, пісок, потерті плоди каштана, корінь папоротніка арлека, порошок гірчиці та інше;
         - для миття обличчя: вода, настій тисячолистника, кисле молоко (для сухого виду шкіри), роздрібленний овес (для жирного виду шкіри) та інше; 
         - для миття волосся: настої різних трав (ромашка, кропива, чабрець, череда, кора дуба), кисле молоко, порошок гірчиці та інше;
         - для чистки зубів: древесна зола, гілочки сосни та інших дерев, суміш сухих трав (липа, береза, кора дуба, подорожник) змішана з древесною золою та інше;
         - для миття тіла: вода, роздрібленний овес з додаванням трав завернутий у марлю, корінь папоротніка арлека, порошок гірчиці та інше;
         - для прання білизни: потерті плоди каштана, древесна зола для білизни з хлопку та льону, мильнянка (порошок кореня), порошок гірчиці, корінь папоротніка арлека, плоди бузини червоної (у тому числі і для виведення плям) та інше;
         - для миття посуду: пісок, древесна зола, пучок трави, мильнянка, свіжа кропива, порошок гірчиці та інше;
         - для прибирання хати: вода та інше.  
9) Прагнення до використання автотранспорту на території родового поселення тільки у період будівництва.
10) Бажано, щоб автостоянка (гаражі) та магазин для продажу сільськогосподарської продукції і виробів (предметів) з помість розташовувалися поза територією родового поселення.
11) Бажане створення інформаційного центру з використанням традиційного або альтернативного джерела енергії – поза територією родового поселення (можливо спільне придбання або оренда будинку в прилеглому населеному пункті).
12) Бажане використання (утримання) в родовому поселенні ґрунтових (природного покриття) доріг, а також ґрунтових проходів (проїздів) між помістями.
 
      5.2. Життя в родовому помісті як запорука здоров’я, оптимального харчування
Сучасна медицина це боротьба з наслідком, а не з причиною. Причина більшості захворювань – вплив на людину штучного середовища, забрудненої природи, неякісних продуктів, психологічних навантажень, стресів, страхів.
У багатьох людей існує страх перед невизначеним майбутнім. Родове помістя дає людині стабільність та впевненість у житті.
Перехід до самостійного вирощування продуктів без застосування стимуляторів, хімічних добрив і генмодифікованих сортів, дозволить відновити природні процеси обміну речовин організму, що є однією з основних умов забезпечення здоров’я людини.
Сучасна наука вже дійшла до розуміння того, що рослини, під впливом конкретної людини, здатні виробляти саме ті речовини, що необхідні для її здоров’я. Плоди такої рослини – цілющі для людини. Усе це дає людині її родове помістя.
Через надмірне використання мінеральних добрив, вода в криницях у сільській місцевості забруднена нітратами. Відмовлення від застосування отрутохімікатів та добрив зберігає воду чистою у родовому поселенні.
В Україні немає жодного міста, в якому якість повітря відповідала б санітарним нормам. Багаторічні насадження родових помість, поселення, навколишньої природи і є тим фільтром, що забезпечує поселенців чистим повітрям.
Здоров’я людини забезпечується образом життя у родовому помісті та поселенні, а також підтримується природними методами самовідновлення організму (фітотерапія, аромотерапія та інше).
 
      5.3. Усвідомленість та гармонійне співіснування людей
Взаємовідносини між людьми мають велике значення, так як створення простору Любові починається з відносин між людьми. Тому стане неможливо жити в гармонії, любові з природою та оточуючим простором, якщо відносини у проживаючих людей будуть такі як в анекдотах між зятем та тещею. Відносини людей, особливо їхня емоційна основа, сприймається та відображається навколишнім простором.
Також варто врахувати, якщо використовувати для забезпечення проживання у родовому помісті найману працю, то не створити Любові простір, тому що, якщо на землі родовій примушувати працювати інших людей, і прагнути як можна більше прибутку взяти від своєї землі, то ті, хто працюють не на своїй землі, з любов’ю не зможуть до неї відноситися. І насіння будуть кидати в землю часто зі злобою, і зле буде проростати. До родової землі насильницьким шляхом чужі руки, думки доторкатися не повинні.
Для створення прекрасного, гармонійного простору, простору Любові необхідні відповідні відносини між людьми, і у першу чергу в сім’ї, яка проживає у родовому помісті, а також між усіма поселенцями (сусідами), так як те, що відбувається навіть в одному помісті, відображається на просторі всього родового поселення.
Дотримання чистоти, у тому числі чистоти помислів, у всіх проявах, на всіх рівнях тіла та психіки.
Розраховувати на свої сили та знання. Нести відповідальність за свої дії. Неважливо ким ти був, головне – хто ти є, і ким прагнеш стати.
Почуття гумору як складова способу життя. Уміння слухати, розуміння і прийняття людей. Творчий підхід до вирішення питань і задач.
Усвідомлення своїх дій: для чого ми це робимо та який реальний результат подібних дій.
Розуміння своєї мети в житті, усвідомлений вибір життєвого шляху, реалізація своїх життєвих інтересів. Життя у згоді зі своїми етичними і моральними принципами.
 
      5.4. Ставлення до тварин у родовому помісті
Стався до інших так, як хотів би, щоб ставилися до тебе, у тому числі і до тварин.
Ми відповідальні за тих, кого приручаємо.
Прагнення до відмови від розведення тварин з метою продажу, а також від вбивства тварин, до відмови від організації мисливських господарств і господарств з ловлі риби, тому що енергія смерті та енергія любові не сумісні.
Тварини мають душу і нервову систему, вони також як і людина, бачать, відчувають, почувають, плачуть. Вони навіть відчувають наші думки – тому стався до тварин як до своїх братів.
 
      5.5. Сім’я-рід – основа родового помістя
В основі родового помістя – сім’я або кілька сімей родичів, об’єднаних ідеєю продовження життя на Землі на основі наступності поколінь, гармонійної взаємодії людини і природи.
У кожній жінці живе бажання народити дитину, але багато хто з них не можуть здійснити його через страх перед невизначеним майбутнім. Розкриється у всій повноті внутрішня краса і духовна велич наших жінок, коли у тому самому місці, в родовому помісті, три таїнства здійсняться – бажання мати дитину, її зачаття та народження, де плани буття зібратися воєдино зможуть.
У таке місце діти з радістю захочуть повернутися, коли на світ подивляться і порівняють де краще. Батьки своїм прикладом зможуть показати як стати щасливими.
Родове поселення також зможе допомогти незахищеним прошаркам населення (дітям-сиротам, знедоленим людям та іншим), шляхом передачі їм земельних ділянок для створення родових помість.
 
      5.6. Виховання та освіта – школи сімейного типу, виховання у любові та гармонії з природою
Самі поселенці приймають участь у взаємному процесі навчання і виховання між батьками та дітьми. Дітей у родовому поселенні виховує образ життя їх батьків. Вивчення предметних знань у вихованні – не головне, важливе почуття, здатне стискати знання, перетворювати їх у яскраві образи. Тоді вони запам’ятовуються самі собою, без примушування, з інтересом. Таке середовище створюється жителями родового поселення, для яких гармонійний розвиток особистості є одним з достоїнств їхнього способу життя.
У школах сімейного типу навчання проводиться у вигляді гри, де одночасно всі виступають у ролі вчителя та учня, що позволяє дітям відчувати себе вільними та зацікавленими.
У цих школах використовується принцип, що кожен споконвічно все знає та вміє. Заняття в основному проводяться на природі, де все надихає та дарує радість. 
Виховання дітей – це насамперед виховання себе. І щоб зробити щасливою свою дитину, потрібно навчитися бути щасливим самому.
Вільний розвиток дитини у сім’ї, родовому поселенні, на природі, прискорює мисль її, її здатності та можливості Людини-Творця.
   
5.7. Рішення спільних питань у родовому поселенні
Питання організації, облаштування родового поселення, у тому числі інфраструктури поселення, вирішуються радою родового поселення, до якої входять усі сім’ї (жителі, незалежно від віку), які проживають у цьому поселенні. Будь-які питання, що стосуються всіх сімей або декількох сімей, за їх проханням, вирішуються на раді даного поселення.
Для вирішення питань, що виникають між поселенцями, використовується принцип “з’єднання протилежностей”, тобто приймаються і враховуються усі висловлені пропозиції, думки, точки зору. Рішення (відповідь) може містити як прийняті всі пропозиції так і синтез цих пропозицій.
У родовому поселенні можуть бути передбачені тільки добровільні внески чи збори для спільних цілей.
Відсутність у поселенні статуту, якій би регулював правила поведінки поселенців.
Кожен поселенець керується своїм “внутрішнім статутом” (прагненнями та бажаннями своєї душі, своєю совістю), і ніякий статут не в змозі замінити добросусідські відносини між поселенцями.
Для гарантії і забезпечення інтересів усіх поселенців до прийняття Закону України “Про родове помістя і родове поселення”, громадяни, що приватизували земельні ділянки, на підставі статей 88, 89, 99, 100, 110, 111 Земельного кодексу України, укладають між собою договір, в якому міститься обмеження прав на землю (передбачаються обмеження щодо використання земельної ділянки, наприклад, забороняється продавати або іншим способом відчужувати на необмежений строк (довічно) земельну ділянку, крім передачі її у спадщину, використовувати її не за цільовим призначенням, забороняється здійснювати господарську, підприємницьку та іншу діяльність в родовому помісті, що може призвести до забруднення землі або довкілля, або до створення несприятливих умов проживання для поселенців). Також, даний договір містить положення, що земельна ділянка (для родового помістя) перебуває у спільній сумісній власності сім’ї. Володіння, користування та розпорядження даною земельною ділянкою, яка перебуває у спільній сумісній власності з обмеженням прав на землю, здійснюється за взаємною згодою сім’ї. У тому числі, цей договір передбачає, що визначені земельні ділянки (для родового поселення), необхідні для організації центру поселення та для висадження лісосмуги (багаторічних насаджень) навколо родового поселення, перебувають у спільній частковій власності всіх поселенців (сімей). Володіння, користування та розпорядження даними земельними ділянками, що знаходяться у спільній частковій власності з обмеженням прав на землю, здійснюється за згодою всіх поселенців (сімей). Для вступу договору в юридичну силу, він підлягає нотаріальному оформленню згідно з частиною 2 статті 88 Земельного кодексу України та реєстрації у відповідному органі по земельних ресурсах на підставі частини 2 статті 111 Земельного кодексу України (даний договір додається).
 
      5.8. Забезпечення проживання у родовому помісті та родовому поселенні
1. Вирощування та споживання продуктів, що зростають у родовому помісті, а також продаж їх надлишків (овочі, фрукти, горіхи, ягоди, гриби та інше).
2. Вирощування, застосування та продаж лікарських рослин, квітів та саджанців.
3. Виготовлення, споживання і продаж меду та бджолопродуктів.
4. Відродження ремесел (різьба по дереву, гончарство, вишивання, лозоплетіння, художній розпис, ткацтво та інше) зі збереженням гармонійного співіснування з природою.
5. Виготовлення, використання у господарстві та побуті предметів (речей) ручної роботи, а також їх продаж.
6. Організація зеленого туризму.
7. Проведення загальноосвітніх лекцій, тренінгів, семінарів, фестивалів, ярмарок.
8. Інші види забезпечення проживання.
                 
6. Облаштування родового помістя та родового поселення:
Так як однією з важливих цілей є відновлення втраченого звязку людини з природою, то життя в родовому поселенні краще починати з усвідомленого спілкування зі своєю родовою землею, батьківщиною – родовим помістям, полюбити його. Починати з навчання в школі природи, розуміючи призначення живого, а також зростаючого на землі, усвідомленого спілкування з рослинами, спостерігаючи, що, як та чому, і як це використовувати для створення  райського саду; посадити (або почати садити) живий паркан; спланувати город так, щоб він не утруднював людину (з використанням найменших фізичних зусиль).
Будівництво будинку та інфраструктури родового поселення – це не першорядна задача, так як передбачається поступовий перехід із міста до поселення на постійне місце проживання. Не всі хто зможе відразу розірвати звязок з містом, забезпечити проживання в родовому помісті. Можливо, хтось спочатку буде використовувати родове помістя як дачу, хтось переїде відразу, але буде працювати у місті, а хтось відразу й оселиться. Головне, що кінцевий результат буде одним і тим самим – перехід до творчого способу життя.
Родове помістя облаштовується в прагненні до того, щоб створене в помісті було корисним і для наступних поколінь роду, щоб будівлі та багаторічні насадження не утруднювали наступні покоління. Нащадки будуть думати не про те, як знести згнилі будівлі, що перетворилися у сміття, виправити наслідки нерозумного використання землі та висадження багаторічних насаджень, а як поліпшити, удосконалити природні механізми саморегуляції, щоб зробити життя наступного покоління більш комфортним, зручним та радісним.
Для облаштування родового помістя та поселення ідеальним є залучення для будівництва і благоустрою ділянок в якості помічників сусідів, так як старанніше та якісніше чим ті, хто самі будуть жити в поселенні, ніхто роботу не виконає, і тому зі сторони запрошуються тільки фахівці, якщо таких не виявиться серед майбутніх жителів нового родового поселення, що будується. Лише закладку майбутнього саду, лісу, посадку родових дерев, живоплоту кожен прагне здійснити самостійно.
Родові помістя, засновані на принципах, висловлених Анастасією (які описуються у книгах Володимира Мегре з серії “Звенящие кедры России”), неможливо створити традиційним способом. Необхідний детальний проект облаштування. Необдуманість дій може призвести до дискредитації ідей зі створення родових помість. Поспішність може нашкодити, адже треба обов’язково спочатку в мислях створити свій простір.
 
      6.1. Етапи облаштування родового помістя:
- відновлення родючості ґрунту близько  2-3 років (у цей же час вдосконалення образу (детального проекту облаштування) родового помістя у мислях, з можливим перенесенням його на папір; усвідомлене спілкування з Землею, подальший збір і вивчення інформації з симбіозу рослин, з застосування природних засобів в особистій гігієні і побуті та інше);
- висадження багаторічних насаджень і рослин близько 5 років (реалізація на землі образу родового помістя);
- побудова будинків (із глини, соломяних блоків, грунтоблоків, деревяних зрубів та інше);
 
            6.2. Етапи облаштування родового поселення (засвоюється після облаштування помістя):
- висадження лісосмуги (багаторічних насаджень) навколо родового поселення близько 2-3 років;
- створення центру поселення (озеро, святкова галявина, природний амфітеатр на 96 сімей, школа, медпункт, магазин для поселенців) близько 5 років.
 
7. Фінансування облаштування родового помістя та родового поселення
1. Кошти від власної діяльності (заробітна платня, власна справа та інше).
2. Цільові гранти.
3. Благодійні внески.
4. Використання посадкового матеріалу для висадження багаторічних насаджень шляхом узяття молодої порослі з лісу.
      5. Використання власного посівного матеріалу для висадження городніх видів рослин та різнотрав’я.
6. Будівництво будинку своїми зусиллями з місцевих природних матеріалів (глина, грунтоблоки, солома, очерет, лоза, дерево, камінь та інше).
 
8. Перспективи родового поселення
Рішення продовольчої, житлової проблеми, проблеми безробіття, соціальних хвороб суспільства, зубожіння сіл, забруднення міст.
Припинення катастрофічного виснаження природних ресурсів з переходом до створюючого образу життя.
Відновлення екологічно чистих умов існування людини та здоровя нації.
Перехід від суспільства споживачів до суспільства творців та співтворців.
 
9. Критерії вибору землі для родового поселення
1.    Відстань від Києва: 30-100 км, час – близько 1-2 годин їзди.
2.    Недалеко від ділянці землі для родового поселення ліс, річка (озеро) чи порівняно близьке знаходження ґрунтових вод (не ближче 6-7 метрів).
3.    Середня забрудненість місцевості або екологічно чиста місцевість.
4.    Відстань від траси або залізниці – далі 5 км.
5.    Відсутність ліній електропередачі, газопроводу, підземних та інших центральних комунікацій на ділянці землі для родового поселення; відсутність аеродромів, промислових об’єктів поруч з даною ділянкою землі.
6.    Наявність закинутого села (можливо).
7.    Єдина ділянка землі для родового поселення розміром від 150 гектарів, з можливістю розширення.
8.    Бажано, щоб ділянка землі мала нахил до півдня, півдня-заходу, півдня-сходу.
 
10.   Одержання землі для родового помістя та родового поселення
1. Одержання інформації щодо землі у Київській області, яку можна приватизувати, у тому числі у районних органах по земельних ресурсах, у голів сільських рад та районних державних адміністрацій – до травня 2004 р.
2. Пошук придатної місцевості для родового поселення і спілкування з Землею – до червня 2004 р.
3. Більш 48 однодумців, серед них: учитель, будівельник, тесляр (зруб), архітектор, землевпорядник, лозоходець, лікар, 7 водіїв з особистим транспортом, у тому числі 3 – з автобусами, і інші – червень 2004 р.
4. Спілкування з головою, який підтримує ідею створення родового поселення – з травень-червень 2004 р.
5. Подання учасниками перших заяв для приватизації земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства – з червня 2004 р.
6. Повний склад родового поселення, що складається з 96 сімей формується до серпня 2004 р.
7. Державні акти на право власності на земельні ділянки на руках у кожного учасника – серпень 2004 р.
8. Вартість оформлення земельної ділянки на кожного учасника – менш 700 гривень.
 
11. На підставі яких нормативно-правових актів, документів та літератури реалізується
 образ-проект родового поселення
1. Стаття 14 Конституції України: “Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону”.
2. Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 р.:
- згідно частини 1 статті 116 Земельного Кодексу України громадяни набувають права власності земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
- згідно частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.
- згідно статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 га.
3. Закон України “Про особисте селянське господарство” від 15 травня 2003 р.
4. Лист Державного комітету України по земельних ресурсах від 05.11.03 р. щодо права на зведення будівель на земельних ділянках особистих селянських господарств (додається).
5. Лист Президенту України  Л. Кучмі від Дніпропетровської громадської організації “Родова земля” від 24.06.03 р. щодо прийняття Закону України “Про родові маєтки” (додається).
6. Лист Міністерства аграрної політики України від 11.08.03 р. на звернення Дніпропетровської громадської організації “Родова земля”  (додається).
7. Відкритий лист Президенту України Л. Кучмі від Київської громадської організації “Рідна Земля” щодо створення екологічних поселень (додається).
8. Рецензія заслуженого лісника України, професора Вакулюка П.Г. на пропозиції громадської організації “Рідна Земля” по будівництву родових поселень від 10.01.02 р. (додається).
9. Листи народних депутатів України на звернення Київської громадської організації “Рідна Земля”: Г. Удовенко від 14.01.02 р., В. Нечипорук від 05.02.02 р., С. Головатий від 11.02.02 р., В.Н. Мойсеєнко від 07.02.02 р. (додаються).
10. Книги Володимира Мегре з серії “Звенящие кедры России”.
 
12. Особливості приватизації громадянами України земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства (для родового помістя та родового поселення)
1. Громадянин України (майбутній поселенець) приватизує земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства (для родового помістя з дорогами (проходами, проїздами) між земельними ділянками (далі – родове помістя з дорогами) розміром 1,12 га, в якій він відступає частину земельної ділянки, з одного боку, у розмірі (шириною) 4 метрів для дороги між земельними ділянками, а з трьох інших сторін – у розмірі (шириною) 2,5 метрів для проходів (проїздів) між земельними ділянками (мал. 2).
Площа родового помістя  – 1 га (100 м х 100 = 10.000 м2).
Площа родового помістя з дорогами (проходами, проїздами) між земельними ділянками – 1,12 га (105 м  х  106,5 м  =  11.182,5 м2); (мал. 2, 3).
Земельна ділянка розміром 1,12 га використовується для ведення особистого селянського господарства.
Громадяни України, які приватизували земельні ділянки передані для ведення особистого селянського господарства (для родового помістя з дорогами), укладають між собою договір, в якому містяться обмеження щодо використання земельної ділянки, у тому числі і земельний сервітут про надання частини земельної ділянки, з одного боку, у розмірі  (шириною) 4 метрів для дороги між земельними ділянками, і з трьох інших сторін – у розмірі  (шириною) 2,5 метрів для проходів (проїздів) між земельними ділянками, згідно з статтями 99, 100, 110, 111 Земельного кодексу України.
2. Розмір центру родового поселення з дорогами (усередині 12 помість) – 4,47 га (210 м х 213 м = 44.730 м2); (мал. 3).
Розмір центру родового поселення без доріг (усередині 12 помість) – 4,07 га (199 м х 205 м = 40.795 м2); (мал. 3).
Земельні ділянки, необхідні для центру родового поселення з дорогами, приватизуються першими 6 громадянами  з 96 громадян. У цьому випадку, кожній з 6 громадян приватизує додатково для спільного використання земельну ділянку розміром 0,75 га (105 м х 71 м = 7455 м2); (44.730 м2 : 6 гр. = 7455 м2); (мал. 3).
Тоді, перші 6 громадян з 96 громадян (у загальному підсумку) приватизують земельні ділянки розміром 1,87 га на кожного (1,12 га – для родового помістя з дорогами та 0,75 га – для центру родового поселення з дорогами).
Земельні ділянки розміром 1,87 га використовуються для ведення особистого селянського господарства.
Також, дані громадяни укладають договір про те, що земельні ділянки розміром 0,75 га (для центру родового поселення з дорогами) знаходяться у спільній частковій власності всіх поселенців (сімей).
3. Розмір родового поселення на 96 родових помість з урахуванням земель для центру поселення, без лісосмуги (багаторічних насаджень) навколо поселення – 111,83 га (1050 м х 1065 м = 1.118.250 м2).
4. Розмір родового поселення на 96 родових помість з урахуванням земель для центру поселення, а також земель для лісосмуги (багаторічних насаджень) навколо поселення – 161,03 га (1260 м х 1278 м = 1.610.280м2).
5. Розмір лісосмуги (багаторічних насаджень) навколо родового поселення з дорогами – 49,20 га (1.610.280 м2- 1.118.250 м2 = 492.030 м2).
Розмір лісосмуги (багаторічних насаджень) навколо родового поселення без доріг – 47,18 га (1.610.280 м2(1260 м х 1278 м) - 1.138.453 м2(1061 м х 1073 м) = 471.827 м2).
Земельні ділянки, необхідні для лісосмуги (багаторічних насаджень) навколо родового поселення з дорогами, приватизуються останніми 66 громадянами з 96 громадян. У цьому випадку, кожній з 66 громадян приватизує додатково для спільного використання земельну ділянку розміром 0,75 га (36 земельних ділянок розміром 105 м х 71 м = 7455м2, і 30 земельних ділянок розміром 106,5 м х 70 м = 7455 м2); (492.030 м2 : 66 гр. = 7455 м2); (мал. 3).
Тоді, останніх 66 громадян з 96 громадян (у загальному підсумку) приватизують земельні ділянки розміром 1,87 га на кожного (1,12 га – для родового помістя з дорогами та 0,75 га – для лісосмуги (багаторічних насаджень) навколо родового поселення з дорогами).
Земельні ділянки розміром 1,87 га використовуються для ведення особистого селянського господарства.
Громадяни також укладають договір про те, що земельні ділянки розміром 0,75 га для лісосмуги (багаторічних насаджень) навколо родового поселення з дорогами знаходяться у спільній частковій власності всіх поселенців (сімей).
Таким чином, з 96 громадян 24 громадян приватизують земельну ділянку (для родового помістя з дорогами) розміром 1,12 га на кожного, а 72 громадян приватизують земельну ділянку розміром 1,87 га на кожного (яка складається із земельної ділянки розміром 1,12 га – для родового помістя з дорогами, та земельної ділянки розміром 0,75 га – для центру поселення з дорогами і лісосмуги (багаторічних насаджень) навколо родового поселення з дорогами); (див. мал. 3). Земельні ділянки розміром 0,75 га, згідно договору укладеного між ними, перебувають у спільній частковій власності 96 сімей (всіх поселенців).
Громадяни України (майбутні поселенці) подають заяви для приватизації земельних ділянок (із земель комунальної або державної власності) для ведення особистого селянського господарства розміром 1,12 га та 1,87 га в органи місцевого самоврядування або органи виконавчої влади за місцезнаходженням земельних ділянок. До даних заяв бажано додати образи (детальні проекти облаштування) родових помість, створених кожним громадянином.
 
 
На землю потрібно приходити готовим до творчого способу життя. Для цього необхідно змінити світогляд, багато чого зрозуміти, продумати та вирішити. Можна абстрактно мріяти про щасливе життя, але можна і починати діяти: об’єднуватися, продумувати, конкретизувати, вирішувати і створювати свій образ (детальний проект облаштування) родового помістя та колективний образ-проект родового поселення та втілювати їх у реальність. Якщо Ви готові до активних дій – приєднуйтесь та контактуйте з нами.
Пам’ятайте, творення повинно бути спільним, тому чекаємо Вашого бачення образу (детального проекту облаштування) родового поселення, пропозицій, доповнень та іншої допомоги.
 
 
Контактні телефони та адреси електронної пошти:
 
 
 
24.02.04 г.
 
 
III. Доповнення до образу-проекту родового поселения
 
ДОГОВІР № ____
 
с. __________________                                                                                       “____”_______________200__ р.
 
Власники земельних ділянок, П.І.Б., державний акт на право власності на землю серії __ № ______, виданий __________________________ від ____________ р., П.І.Б., державний акт на право власності на землю серії ___ № ______, виданий___________________________________________________________________ від ____________________________________________ р.,________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________, названі в подальшому Громадяни, уклали між собою цей договір, надалі – Договір,  про наступне:
 
1. Предмет Договору
1.1. Громадяни мають у приватній власності вищезазначені земельні ділянки на умовах визначених цим Договором, а також використовують дані земельні ділянки з обмеженнями, передбаченими цим Договором (у відповідності зі статтями 110, 111 Земельного кодексу України).
1.2. У приватній власності Громадян перебувають земельні ділянки розміром 1,12 га та земельні ділянки розміром 1,87 га.
Земельна ділянка розміром 1,87 га складається з земельних ділянок розміром 1,12 га та 0,75 га.
 
2. Умови Договору
            2.1. Земельні ділянки використовується для ведення особистого селянського господарства.
2.2. Земельна ділянка розміром 1,12 га належить на праві спільної сумісної власності сім’ї (Громадянин та члени його сім’ї, які спільно на ній проживають, пов’язані спільним побутом та спільно використовують дану земельну ділянку) з обмеженнями, передбаченими цим Договором.
            Сім’я володіє, користується та розпоряджається даною земельною ділянкою з обмеженнями, передбаченими цим Договором, за взаємною згодою. Згода повнолітніх членів сім’ї, щодо розпорядження земельною ділянкою, на якій вони проживають, викладається у письмовій формі та нотаріально посвідчується.
Якщо Громадянин проживає один на земельній ділянці розміром 1,12 га, то дана земельна ділянка належить йому одному на праві власності з обмеженнями, передбаченими цим Договором.
            2.3. Земельна ділянка розміром 0,75 га знаходиться у спільній частковій власності всіх Громадян (сімей) з обмеженнями, передбаченими цим Договором.
            Володіння, користування та розпорядження даною земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності з обмеженнями, передбаченими цим Договором, здійснюється за згодою всіх Громадян (сімей).
            Кожний Громадянин (сім’я) є учасником спільної часткової власності на земельні ділянки розміром 0,75 га. Частки учасників спільної часткової власності на дані земельні ділянки всіх Громадян (сімей) є рівними.
 
3. Обмеження прав на земельну(і) ділянку(и)
3.1. Обмеження прав на земельну(і) ділянку(и):
3.1.1. Забороняється продавати або іншим способом відчужувати на необмежений строк (довічно) земельну ділянку, крім передачі її у спадщину, а також безоплатної передачі права власності на земельну ділянку в особливих випадках (зміни місця проживання, добровільної відмови від права власності на земельну ділянку, набуття у власність більше однієї земельної ділянки з обмеженнями, передбаченими цим Договором).
Громадянин, у вищезазначених особливих випадках, передає належну йому земельну ділянку у власність всіх Громадян або у власність іншої особи, при згоді, у письмовій формі, 3/4 всіх Громадян.
Передача права власності на земельну ділянку здійснюється безоплатно. При цьому, Громадянин, який передає земельну ділянку, має право на отримання компенсації за наявні на даній земельній ділянці будівлі і багаторічні насадження від особи, яка набуває у власність земельну ділянку.
            Згода Громадян не потрібна у випадку передачі Громадянином належної йому земельної ділянки членам своєї сім’ї, які спільно проживають на даній земельній ділянці.
            У випадку набуття земельної ділянки у власність всіх Громадян, вони зобов’язуються у трирічний строк з моменту набуття передати земельну ділянку розміром 1,12 га у власність іншої особи, при згоді всіх Громадян. Також, ця особа становиться учасником спільної часткової власності на земельні ділянки розміром 0,75 га всіх Громадян.
3.1.2. Спадкоємці, які постійно проживають на земельній ділянці, мають переважне право на її набуття у власність (у спадщину) серед інших спадкоємців.
Спадкоємці можуть відмовитись від спадщини на земельну ділянку на користь інших осіб, які не проживають постійно на даній земельній ділянці, при згоді, у письмовій формі, 3/4 всіх Громадян.
У разі відсутності всіх спадкоємців, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини на земельну ділянку або відмови від її прийняття, то земельна ділянка переходить у власність всіх Громадян.
3.1.3. Сім’я, яка спільно проживає на одній земельній ділянці, та Громадянин, який проживає один на земельній ділянці, не можуть мати у власності більше однієї земельної ділянки з обмеженнями, передбаченими цим Договором, крім тих, які перебувають у спільній частковій власності всіх Громадян (сімей), але можуть мати інші земельні ділянки.
            У випадку набуття у власність сім’єю, яка спільно проживає на одній земельній ділянці, більше однієї земельної ділянки з обмеженнями, передбаченими цим Договором, вона (сім’я) зобов’язуються, у трирічний строк з моменту набуття, проживати окремо на даних земельних ділянках або передати другу земельну ділянку (з обмеженнями передбаченими цим Договором) у власність іншої особи, при згоді, у письмовій формі, 3/4 всіх Громадян.
У випадку набуття у власність Громадянином, який проживає один на земельній ділянці, більше однієї земельної ділянки з обмеженнями, передбаченими цим Договором, він зобов’язуються, у трирічний строк з моменту набуття передати другу земельну ділянку (з обмеженнями передбаченими цим Договором) у власність іншої особи, при згоді, у письмовій формі, 3/4 всіх Громадян.
3.1.4. При переході (передачі) права власності на земельну ділянку розміром 1,12 га одночасно переходить (передається) частка в праві спільної часткової власності на земельні ділянки розміром 0,75 га всіх Громадян.
3.1.5. Право власності на земельну ділянку, а також право власності на багаторічні насадження, об’єкти нерухомого майна та інше майно, майнові та немайнові права, що пов’язані з цією земельною ділянкою є неподільними та пов’язаними, і при переході (передачі) права власності на земельну ділянку також переходить (передається) право власності на багаторічні насадження, об’єкти нерухомого майна та інше майно, майнові та немайнові права, що пов’язані з цією земельною ділянкою.
На земельній ділянці розташовуються об’єкти нерухомого майна (жилі будинки, господарські будівлі і споруди, їх частини і тому подібне), якщо власники земельної ділянки та об’єктів нерухомого майна, розташованих на ній, співпадають.
3.1.6. Забороняється поділ земельної ділянки або виділення з неї окремої частки, а також її приєднання (злиття) з іншою земельною ділянкою, у тому числі між подружжям, членами сім’ї, членами особистого селянського господарства, при наявності кількох спадкоємців та в інших випадках.
Дозволяється приєднання (злиття) земельної ділянки розміром 0,75 га з іншою земельною ділянкою розміром 0,75 га, які перебувають у спільній частковій власності всіх Громадян. 
3.1.7. При припинені, у тому числі при відчуженні та передачі, права власності на земельну ділянку Громадяни мають переважне право на її набуття у власність, крім випадків, які передбачені п. 3.1.2. цього Договору.
3.1.8. Забороняється змінювати цільове призначення земельної ділянки без згоди, у письмовій формі, всіх Громадян.
3.1.9. Розпочати освоєння земельної ділянки  протягом 3-х років після виникнення права власності на земельну ділянку (освоєнням земельної ділянки вважається висадка багаторічних насаджень або вирощування сільськогосподарської продукції і тому подібне).
3.1.10. Забороняється передача земельної ділянки в оренду.
3.1.11. Відвести (відступити) частку земельної ділянки з однієї сторони у розмірі не менше 4 метрів для дороги між земельними ділянками та з трьох інших сторін – у розмірі не менше 2,5 метрів для проходу (проїзду) між земельними ділянками (з однієї сторони, від кожної земельної ділянки до наступної, повинна бути відстань не менше 8 метрів, з трьох інших сторін – не менше 5 метрів).
3.1.12. Земельні сервітути можуть бути встановлені тільки при згоді, у письмовій формі, всіх Громадян.
3.1.13. Забороняється передавати під заставу земельну ділянку, а також багаторічні насадження, об’єкти нерухомого майна та інше майно, майнові та немайнові права, що пов’язані з цією земельною ділянкою.
3.1.14. Забороняється здійснювати підприємницьку, виробничу, господарську та іншу діяльність, що може призвести до забруднення землі або довкілля, або до створення несприятливих умов проживання іншим Громадянам.
3.1.15. Громадянину не відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок встановлених обмежень щодо використання земельної ділянки, передбачених цим Договором (які обмежують право власності на земельну ділянку).
3.2. Обмеження прав на земельну(і) ділянку(и) діє на необмежений строк (довічно) та встановлюється на всю(і) земельну(і) ділянку(и), а також на багаторічні насадження, об’єкти нерухомого майна та інше майно, майнові та немайнові права, що пов’язані з цією земельною(ими) ділянкою(ами).
3.3. Перехід (передача) права власності  на земельну(і) ділянку(и) не припиняє встановлених обмежень та умов визначених цим Договором.
3.4. Правочини (договори) про перехід (передачу) права власності на земельну(і) ділянку(и) підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
 
4. Права та обов’язки Громадян
4.1. Громадяни використовують земельні ділянки для ведення особистих селянських господарств.
4.2. Громадяни виконують обов’язки власників земельних ділянок передбачених Земельним кодексом України, Законом України “Про особисте селянське господарство” та законами України, а також виконують положення цього Договору, у тому числі, пов’язані з обмеженням прав на земельну(і) ділянку(и).
4.3. Громадяни користуються правами власників земельних ділянок, які містяться у Земельному кодексі України, Законі України “Про особисте селянське господарство” та законах України, з урахуванням обмеження прав на земельну(і) ділянку(и), передбаченого цим Договором (у відповідності зі статтями 110, 111 Земельного кодексу України).
4.4. Право на одержання доходів від використання земельної(их) ділянки(ок), яка(і) знаходиться у спільній частковій власності всіх Громадян, а також сплата податків, зборів, платежів і витрат з утримання і зберігання даної(их) земельної(их) ділянки(ок), здійснюється всіма Громадянами у рівних частинах.
 
5. Інші умови Договору
5.1. Зміни і доповнення до цього Договору вносяться за взаємною згодою всіх Громадян письмово і оформляються належним чином.
5.2. В усьому, що не передбачено цим Договором, передбачається чинним законодавством України.
5.3. Договір складений у ____ примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному примірнику кожному Громадянину.
5.4. Одностороння відмова від виконання положень цього Договору не допускається.
5.5. Цей Договір нотаріально посвідчується та підлягає державній реєстрації у відповідному органі по земельних ресурсах.
5.6. Договір вступає в дію з моменту підписання його Громадянами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації і діє до повного виконання Громадянами своїх обов’язків (безстроково) або до прийняття Закону України “Про родове помістя та родове поселення”.
5.7. Дія цього Договору може бути припинена за письмовою угодою всіх Громадян.
 
6. Адреси та реквізити Громадян:
 
П.І.Б.
Адреса та паспортні дані
Кадастровий № № земельної ділянки
Підпис
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
            Примітка: цей договір укладено з урахуванням законодавства України станом на 24.02.2004 р.
 
 
Скачать проект поселения http://bytdobru.info/files/images/rodina/proekty_pos/eco_ukr.rar    
(кликните на соответствующую ссылку (слова, которые выделены другим цветом) правой кнопкой мыши, выбирайте в меню "сохранить объект как", далее указываете папку куда необходимо сохранить документ; затем разархивируйте его, приятного чтения).


Поделиться в соц. сетях


--- Подпишись на рассылку "Быть добру"... --- --- Информационная политика портала... ---

--- Приобрести экотовары "Быть добру"... ---



Разработка сайта http://devep.ru
Copyright 2006-2024 © Международная газета "Быть добру"
Информационная политика международной газеты «Быть добру» http://gazeta.bytdobru.info/o-gazete/#anchor163
Ответственность за содержание информации несёт её автор.