А на Земле быть добру!
Быть на Земле рассвету
Песней своей эту мечту
Я разнесу по свету.
Будет она с ветром лететь
И верю воплотится.
И на ладонях птицы
Будут свободно петь.
Олесь из Любоистока
Подписной индекс: в Украине, Беларуси, Казахстане 96421, в России 21523
11.11.2013 г. в Краматорский городской суд Донецкой области соизволил явиться сам прокурор г. Краматорска Овчаренко С.И. Перед этим он неоднократно игнорировал требование закона лично присутствовать в судебных заседаниях о его бездеятельности. Из видео становится понятно, что он абсолютно некомпетентен, не может со ссылками на закон обосновать свои слова, тем более осуществлять надзор за соблюдением законности в городе Крамаорске. Судья и прокурор отказались предъявить служебные удостоверения. Необычный отвод судье. Полезное видео для здравомыслящих людей.
Ниже видео выложен отвод судье. Возможно кому-то он будет полезен как образец.
№ 0131111/1 від 11 листопада 2013 рокуКраматорський міський суд, вул. Маяковського, 21
Оскаржувач: Людина, громадянин України Тихоненко Олександр Володимирович, 1974 р.н.
84313, Донецька обл.,
м. Краматорськ,
вул. Шкадінова, бул. 92, кв. 37
тел. 066-5973863
Суб’єкт оскарження: службова особа,
прокурор м. Краматорська,
старший радник юстиції
Овчаренко С.І.
Справа ___________________
ЗАЯВА
про відвід судді
Відповідно до ч. 4 п. 1 ст. 75, п. 1 ст. 81, ч. 4 п. 1 ст. 56 КПК України заявляю відвід судді _________________ на підставі наявності інших обставин, які викликають сумнів в об’єктивності та неупередженості судді.
Так як жодне із заявлених мною клопотань не було задоволене я заявляю відвід судді ім’ям народу України на підставі відповідних статей Конституції України – закону прямої дії, який має найвищу юридичну силу, заявляю по відношенню до службових дій судді ______________ , які являються неправомірними та незаконними.
Суддя ________________ приступила до виконання службових обов’язків шляхом привласнення владних судових повноважень, скоєних групою осіб, призначення не наділеними правовими повноваженнями у законному порядку.
Так, відповідно до статті 1 Конституції України Україна є демократичною, правовою державою. Відповідно до частини другої статті 5 Конституції України єдиним джерелом влади в Україні є народ. Відповідно до частини першої статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, а органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Таким чином, в Україні визначено три гілки державної влади: законодавча, виконавча та судова.
Оскільки єдиним джерелом влади в Україні є народ, повинен відбуватися перехід, делегування владних повноважень посадовим (службовим) особам та органам державної влади від народу.
Відповідно до статті 69 Конституції України народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії.
На сьогоднішній день вибори є найбільш популярною формою народного волевиявлення в Україні.
Відповідно до частини першої статті 71 Конституції України вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
Відповідно до статті 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України.
Відповідно до частини першої статті 76 Конституції України передача (делегування) владних повноважень депутатам Верховної Ради України з боку народу здійснюється шляхом їх обрання на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п’ять років.
Таким чином має місце чітка процедура, згідно якої відбувається перехід (делегування) владних повноважень від єдиного джерела влади в Україні до законодавчої гілки в особі Верховної Ради України, що складається з чотирьохсот п’ятдесяти народних депутатів України.
Відповідно до частини першої статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Але ані Прем’єр-міністр України, ані Перший віце-прем’єр-міністр, ані три віце-прем’єр-міністри, ані міністри народом не обираються, а призначаються Президентом України відповідно до частини другої і третьої статті 114 Конституції України. Таким чином, хоча Кабінет Міністрів України є найвищим органом у системі органів виконавчої влади, він не отримує владних повноважень безпосередньо від народу – єдиного джерела влади в Україні.
Таке може статися тільки в одному випадку: посада Президента України відноситься до виконавчої влади, є вищою за Кабінет Міністрів України та не відноситься до органів виконавчої влади, оскільки вищим органом у системі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів України. В іншому випадку існування Кабінету Міністрів України як вищого органу у системі органів виконавчої влади є неможливим.
Таким чином, Президент України – голова виконавчої влади в Україні, який обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п’ять років відповідно до частини першої статті 103 Конституції України.
І знову має місце чітка процедура, згідно якої відбувається перехід владних повноважень від єдиного джерела влади в Україні до виконавчої гілки державної влади через Президента України.
Відповідно до частини першої статті 128 Конституції України перше призначення на посаду професійного судді строком на п’ять років здійснюється Президентом України, а всі інші судді, крім суддів Конституційного Суду України, обираються Верховною Радою України безстроково, в порядку, встановленому законом.
Таким чином має місце повна відсутність безпосереднього переходу владних повноважень від народу – єдиного джерела влади в Україні до будь-кого з суддів, які, як з’ясувалося, взагалі не відносяться до судової влади в Україні, а відносяться чи то до виконавчої, чи то до невідомо до якої гілки державної влади, бо не мають владних повноважень від народу щодо здійснення судочинства.
Дії суду кваліфікуються як злочинні, скоєні групою осіб. На запобігання скоєнню злочинів проти правосуддя і у сфері службової діяльності Кримінальним кодексом України передбачені статті 353 «Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи», 364 «Зловживання владою або службовим становищем», 367 «Службова недбалість», 375 «Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови».